Паша намагалася поводитися добре, щоб батьки були їм задоволені. Він був зворушливо прив’язаний і до матері, і до батька. Він ніколи не думав, що життя може різко змінитись. На Новий рік до них у будинок постукав незнайомий чоловік. Він простяг хлопчикові подарунок і сказав; -Ти вже досить дорослий, ти маєш знати правду, я твій справжній батько.
Інформація вибила хлопчика з колії, він не міг повірити, що батьки обманювали його протягом баrатьох років. Біологічний батько сказав, що хоче тепер підтримувати спілкування, а мама і той, кого він усе життя вважав за свого батька, просто мовчали. -Я не хочу тебе знати, у мене вже є тато. Де був стільки років? Мама спробувала трохи згладити ситуацію; -Паш, ну може не потрібно бути таким категоричним? Справа була в тому, що справжній батько обіцяв дати гроші за можливість спілкуватися із сином.
Щоб отримати матеріальну підтримку, мати ще довго вмовляла сина таки спілкуватися з батьком, але хлопчик був kатегорично проти. Точку в цій розмові поставив вітчим. -Наташа, вистачить, якщо він не хоче, ти не маєш права на нього тиснути. Я погодився лише на те, щоб ми надали Паші право вибору. Він зробив вибір. Який сенс далі турбувати дитину. Він міцно обійняв хлопчика і сказав йому на вухо: -Так, я не твій біологічний батько, але я твій батько, а ти мій син! Зрозуміло? Паша відповідно кивнув і притулився .
