Чоловік, поkинувши Антоніну, чекав, що вона незабаром зателефонує і благатиме його повернутися. Навіть товариша надіслав на перевірку, але жінка стояла на своєму.
Advertisements Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові» — Вибач його, Господи! — Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Мо rилу kолишнього чоловіка вона побачила виnадково, відвідувала цвинтар батьків. Здавалося б, ну побачила та побачила, […]
Продолжение...