Таня змилосердилася над маленькою племінницею і взяла її до себе після загибелі сім’ї сестри. Але вона сама не розуміла вагу всієї ситуації

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Тетяна була жінка не те, щоб дуже красива, але досить симпатична. Однак, останні чотири роки вона зовсім одна. З родиною рідної сестри сталося нещастя. Їх будинок в селі згорів, а разом з ним і вся родина. Вижила лише дочка сестри. Аліса в той день ночувала у подруги, тому з нею нічого не трапилося. Таня дуже хотіла влаштувати своє особисте життя, але у неї ніяк не виходило через племінницю. Чоловіків лякала чужа дитина. Одного разу Аліса підслухала розмову тітки з подругою. Подруга радила їй здати її в дитячий будинок чи інтернат. -Ну і чому ти її не здаси в дитячий будинок? Вона ж тобі все життя зіпсує, своїх дітей так і не родиш!

-Ну як я її здам після всього, що з нею сталося? Вона, звичайно, дитина дуже nроблемна, але рідна кров. Я була б рада просто позбутися від неї, але совість мені не дозволить. Доведеться виховувати, як би важко не доводилося. Після цієї розмови Аліса зрозуміла, що є для тітки тягарем і зайвої ношею. Дівчинка після траrічних подій сильно замкнулася в собі. На неї постійно скар жилися вчителя. Тетяні це вже набридало. Аліса робила все не так. У школі її не любили. Однокласники сміялися над нею з-за того, що у неї обличчя у веснянках, а мами немає. Тетяна була на роботі, коли її терміново викликала вчителька в школу.

Advertisements        

-Вибачте, але це вже не в які рамки не лізе! Приїжджайте швидше. Приїхавши до школи, Таня виявила Алісу заnлаканою. Маленький носик опух від ридань. -Ваша дівчинка вкрала телефон Ольги! Ми в присутності дітей її обшукали і знайшли його в її рюкзаку. Це справжнє злодійство. Всі однокласники згодні, що її потрібно покарати як слід! Ми їй і так багато прощали, бо вона сирота. -Так вона не чіпала телефон Олі. Це Оля його підкинула! Це з-за того, що мені її веснянки подобаються, — раптом сказав один хлопчик. Аліса підняла на Таню погляд. Спочатку вона справді мала намір насварити дівчинку, але тут щось в її голові клацнуло. -Як ви посміли влаштувати публічний суд над дитиною? Хто сказав, що вона сирота? У неї є я! Впевнена, що Аліса не брала ніякий телефон. Він їй не потрібен, у неї є свій. Ми зараз же йдемо до директора. Я особисто висловлю думку про ваші педагогічні методи!

Advertisements