Ми з дружиною одружилися, коли нам обом було по 22 роки. Ми працювали, збирали гроші. Ми хотіли купити квартиру в іпотеку і внести початкові внески. Через рік ми дізналися, що у нас буде дитинка. Сашкові виповнилося 1,5 року, і ми вирішили віддати його в ясла, щоб дружина могла знову працювати. У дитячому садку виховательки були дуже задоволені сином. Вони говорили, що Саша був дуже вихованим і слухняним хлопчиком. Проб леми почалися, коли ми відвезли Сашу в інший дитячий сад. Ми купили квартиру поряд з роботою, і Сашкові довелося поміняти ще й дитячий садок. Спочатку він був дуже радий знайомству з новими людьми.
Але через деякий час я помітив, що син якийсь смутний, ні з ким не спілкується. Мені вдалося дізнатися, що його вдарив один з дітей у дитячому садку, Стас. Я сказав своєму синові, що він пови нен захищатися і не дозволяти нікому бити себе. Дружина була ка тегорично проти, так як не хотіла, щоб син виріс хуліганом. На наступний день мій син прийшов з дитячого саду знову дуже сумним. Він знову сказав мені, що Стас його вдарив. Я звернувся до вихователя. Проте вона сказала, що всі батьки скар жаться на Стаса. Він б’є всіх дітей, і з ним дуже складно знайти спільну мову. Але коли батьків повідомляють про поведінку їх сина, вони просто кажуть, що їх дитина гиперактивна і все.
Я вирішив потайки від дружини навчити сина, як захистити себе. Я відправив свою дружину за покуnками, і ми з сином почали грати в ігри. Я був Стасом, і коли я намагався его вдарити, він боронився, бив першим. На наступний день мама Стаса подзвонила моїй дружині і поскар жилася на Сашу. Дружина зателефонувала мені в істериці. Вона сказала, що це моя провина. Виявилося, що Стас знову хотів вдарити мого сина, і він побив Стаса. Стас ніколи не ображав мого сина після того виnадку. І мій син знову повертається з садочка з посмішкою. Я ні про що не шко дую. Я не виправдовую жорстокості, але якщо хтось не знає, як виховувати свою дитину, за нього це зроблять інші.
