Моя подруга ще з 18 років мріяла про переїзд у свій власний будинок, і тільки зараз, за два роки, їй вдалося накопичити на власне житло і, нарешті, переїхати. Дім вона мені показала по відеодзвінку . Він був не найпростішим, адже однокімнатна, але був у хорошому районі, в центрі міста, і майданчик хороший був, та ще й консьєрж у них був. Вона відразу ж прикрасила свій поверх картинами та квітками, ось тільки наступного дня виявила, що на картинах з’явилися опіки від цигаркових бичків, вази з квітами розбиті, а на підлозі ті самі бички.
Трохи згодом, подивившись із вічка дверей увечері, подруга побачила, що це був її сусід. Але вона не хотіла сва ритися, і вирішила спекти йому пиріжки і поговорити з ним мирно. Проте пиріжки він узяв, а двері своєї квартири зачинив прямо перед носом нової сусідки. Тоді та вирішила звернутися до консьєржа, але виявилося, що цей чоловік – її син, і вдіяти з ним вона нічого не буде. Через день усе погіршало. До сусіда підключилася і консьєржка, яка навіть вирубувала щитки будинку подруги, говорячи, що це по всьому будинку електрики немає.
І тоді подруга придумала хит рий план. Вона вирішила nродати квартиру, не аби кому, а сім’ї з 7 дітьми! Вони прийшли, оглянули квартиру, діти за пару хви лин споганили весь під’їзд і пішли. Наступного дня, вранці, консьєржка з її сином стояли біля дверей до подруги, з пирогом, і з благанням не nродати квартиру тій родині. Подруга сказала, що подумає, але таку квартиру продавати вона в жодному разі не буде, звісно.
