Марина працювала покоївкою в будинку одного дуже баrатого чоловіка. Вона одна виховувала маленького сина. Іноді доводилося затримуватися на роботі до пізньої ночі. Ігнатій Петрович, знаючи про сімейну ситуацію Марії, запропонував їй жити в своєму особняку з дитиною. Благо, гостьових кімнат було повно. Але Марія відмовилася від такої щедрої пропозиції. Вона боялася, що, побачивши в якій розкоші живуть деякі люди, Максим почне со ромитися свого походження. Але одного разу в будинку Ігнатія Петровича було велике свято. Багато гостей мало прийти. Марії було ні з ким залишити дитину, тому вона попросила дозволу у роботодавця взяти його з собою.
Він погодився. Марія, забравши хлопчика з садка, куnила йому булочок і солодощів і привела в будинок роботодавця. Вона відвела хлопчика у ванну кімнату. Ванна в будинку Ігнатія була розміром з їх маленьку квартиру. Хлопчик ніколи не бачив такого шикарного інтер’єру, він з відкритим ротом розглядав позолочений декор, мармурову підлогу і стіни. – Це особливе місце, воно для тебе. Ти тихо посидь тут, а я потім за тобою повернуся, добре? Сюди рідко хтось заходив. Вона залишила там хлопчика, щоб він під ноги високопоставленим гостям не попадався, щоб казусних ситуацій не сталося. Хлопчик сів на підлогу, став їсти свої солодощі і розважати себе, наспівуючи пісеньки. Повз проходив Ігнатій Петрович і почув спів. Він дуже здивувався, зустрівши хлопчика на nідлозі своєї ванної, оточеним солодощами.
Він його впізнав, адже бачив сина Марії. – А що ти тут робиш? – Мама сказала, що це особливе місце для мене. Чекаю її. Ігнатій відразу згадав себе в дитинстві. Він теж був вихідцем зі звичайної сім’ї. Він сів поруч з хлопчиком і став співати з ним разом. Потім пішов в загальну залу, взяв з собою багато делікатесів і повернувся у ванну. Гостям заявив: – Вибачте мою відсутність, у мене просто важливий гість. Так вони і просиділи разом до самого пізнього вечора. Ігнатій порадив хлопчикові цінувати свою маму. Ця зустріч дуже вплинула на Максима. Він виріс і теж став успішним біз несменом і завжди пам’ятав той чарівний вечір.
