– У мене велика сім’я, – пояснив мій майбутній чоловік. – Але вони чомусь не можуть ужитися один з одним. – Чому? – дивувалася я. – Я не знаю точно, але у мене найдобріша бабуся в світі. Вона запросила нас погостювати у неї після весілля. До бабусі часто приїжджали родичі. Добра господиня саджала всіх за стіл, пропонувала чай і вступала в особисті бесіди. На її обличчі зазвичай сяяла посмішка. Мої стосунки з родичами чоловіка були напруженими. Коли приходили гості, я використовувала будь-яку можливість, щоб сховатися в своїй кімнаті.
Як тільки гості йшли, обличчя старої різко змінювалося. – Які невдячні, – говорила вона всім, хто йде. – Мене не цінують і не поважають. Я не розуміла, про що вона говорить. Але одного разу ця добра літня дама відкрила мені свій справжній вигляд. Одного разу мій чоловік був у відрядженні, коли до нас приїхав його брат. Він почав кидатися на мене, ледь переступивши поріг будинку, не пояснюючи причин. Оскільки раніше ми були друзями, все здавалося дивним. – Ти не маєш права перебувати тут, – кричав він.
– Збирай свої речі. Я зібрала свої речі і поїхала до рідних. Мій чоловік поговорив з братом після повернення, щоб з’ясувати, чому він був такий ворожий по відношенню до мене. Виявилося, що виною всьому були підступи бабусі. — Ніхто не знає, як жа хливо ставляться до мене онук і його дружина, – бурчала вона кожному. Я розумію чому родичі так погано ставляться один до одного? Всіх, хто приходить в гості, ця “чудова” старенька зустрічає добрими словами. Вона каже кожному за столом: “Я люблю вас більше всього на світі. А інші просто придумують, як образити мене.” Родичі кидаються захищати улюблену бабусю один від одного, викликаючи при цьому сварки. Чого ж не вистачає в житті цим бабусям? Емоцій?
