Ми з чоловіком досить відома пара у нашому місті. Ми обидва з дуже забезпечених сімей, і сім’я, яку ми з ним створили, відповідно, має всі шанси бути такою самою. Коли я дізналася, що в нашій сім’ї буде поповнення, вирішила влаштувати чоловікові сюрприз із визнанням, але моя радість була така явна, що чоловік швидkо розкусив мене, і ми буквально стрибали від щастя по всьому будинку. Вагітність протікала ідеально, ніяких ускладнень не було, все йшло чудово, всі аналізи були чисті, але наші рідні постійно запитували, чи все гаразд із плодом, ніби щось знали.
Тільки після nологів ми дізналися, що у нас наро дилася сонячна дитина. Тоді акушерка підійшла до мене, мило обняла мене і сказала: – За такими дітьми потрібен особливий догляд. Ви молода пара, у вас буде ще багато здо рових діток… якщо ви відмовитеся від дівчинки, ніхто вас не засуджуватиме. Звичайно, такі рішення ухвалюють не одні, але я була впевнена, що відповість чоловік. Я все ж таки зателефонувала йому. Ми твердо вирішили, що наша дівчинка поїде з нами додому. Тоді ж я дізналася, що дівчина, яка лежала зі мною в одній палаті, відмовилася від своєї дочки, яка наро дилася такою ж, як і моя. Тоді я зрозуміла, що це ніщо інше, як знак згори . Я спитала у ме дсестер, чи можна оформити документи на удочеріння другої дівчинки.
Чоловік був лише за. Усі співробітники дивилися на нас із нерозумінням, а наші родичі відвернулися від нас. На виписку до нас прийшли всі наші друзі та лише кілька родичів на чолі з батьками. Нині дівчаткам по 6 років. Вони, звичайно, відрізняються трошки від своїх родичів, але ми жодної відмінності щодо виховання не відчуваємо. Зараз дівчатка навчаються у спеціальній школі, щоб їм було легше, але в іншому вони найщасливіші та найулюбленіші дітки на світі.
