Зустрічаються ж іноді невиховані діти. У цей день мені стало не по собі. У подруги був день народження. Запросила гостей, накрила шикарний стіл. Гостями були в основному родичі і близькі друзі. Серед гостей була одна літ ня жінка, яка прийшла з онукою. Тій приблизно вісім років. Сказала подрузі біля дверей: <<Вона напросилася зі мною приїхати. Нічого?>>. Звичайно, подруга не збиралася відправляти її назад незважаючи на те, що інших дітей серед гостей не було. Подумала, ну і що, що вона напросилася, можна було відмовити. Діти хочуть все і відразу, навіть не розуміючи, чи потрібно насправді це їм чи ні. З перших же хвилин дівчинка забігала до столу, на кухню, просила то одне, то інше.
Ну, може бути дитина голодна-подумала я. — Іди в вітальню,- говорила їй подруга, — посидь там з гостями. Свєта, — зверталася до бабусі дівчинки, — займися дитиною. Дай в руки книжку, нехай займе себе. Ми з подругами доnомагали іменинниці на кухні, та й просто базікали. Потихеньку гості зібралися за столом. Подруга побігла на кухню, забула сіль поставити на стіл. Чуємо її крик. — Ну що таке? Хіба так можна? Свєта, йди сюди. Ми всі побігли на кухню. Обличчя дівчинки все в кремі, а на торті відсутні всі їстівні квіти і прикраси.
Не зрозуміло, з’їла руками, або злизувала. Але одне ясно, подруга не може пригостити цим тортом гостей. Свєта пару раз шльопнула по попці внучки і додала: <<вона ж дитина. Торт в порядку, можна цілком пригостити гостей. Я з нею вдома поговорю>>. І все! Ну, якщо покарання таке легке, то можна і продовжувати себе так вести. Дівчинка так і зробила. Поки ми сиділи, базікали, вона знову кудись пропала. На кухню. На цей раз вона руками колупалася в салатниці і з’їла всі сухарики. — Подзвони батькам, — сказала подруга Свєті, — нехай заберуть її додому. Скажи їм, що дочка зіпсувала торт, нехай з собою новий принесуть. Батьки забрали дівчинку і матір теж. А торт, до речі, принесли.
