Зі мною трапилася неймовірна історія; якби мені розповіли щось таке, я б не повірила в такі збіги і подумала б, що це сценарій фільму. З самого дитинства я не знала любові своєї бабусі по батьківській лінії, тому що вона не злюбила мою маму з самого початку, і сказала татові, що вона не сприймає нас і не вважає нас членами сім’ї. Незважаючи на те, що я не відчувала браку уваги і кохання, все одно мені не вистачало бабусі, я су мувала за нею.
Тато звичайно ж намагався примиритися зі своєю мамою, але вона була дуже гордою і норовливою жінкою, тому батько залишив цю витівку. Мене оточували любов’ю і турботою, мама з татом душі в мені не чули, і коли я закінчила школу, то відразу ж за доnомогою батьків вступила до найпрестижнішого університету. Навчалася я добре, отримувала стипендію, але як це часто буває – rрошей у студентів не вистачає – тому я шукала підробітку. Мій викладач знав одну бабусю, яка шукала собі доглядальницю, і він запропонував мене на цю вакансію; коли я пішла знайомитися з цією жінкою, то моє серце завмерло:
цією старенькою виявилася моя бабуся. Вона мене не впізнала, тому що бачила мене зовсім маленькою, і навіть не передчувала, що я можу виявитися її онукою. Я не стала їй нічого говорити, тому що, можливо, вона відмовилася б від мене, але незабаром вона сама дізналася. Сталося це так: я пішла до аптеки куnити ліки для бабусі, але телефон забула у неї; виявляється, мій тато у цей час дзвонив, вона побачила його фотографію на заставці – і тоді все зрозуміла. Коли я повернулася, вона вся в сльозах сказала, що зрозуміла, що я її онука, і їй дуже шkода, що стільки часу вона провела на самоті. Більше того, вона хоче також вибачитися у батьків. Скоро ми підемо до неї всією сім’єю.
