Я і Марія – давні подруги. Наші будинки знаходяться зовсім поруч, і тому ми часто ходимо один до одного в гості. Марія мати-одиначка. У неї двоє синів. З чоловіком вона роз лучилася давно, так як він багато пив. Їй набридло тягати весь цей вантаж на собі, і вона подала на роз лучення. Дітей виростила сама і більше заміж не вийшла. Зараз її діти вже виросли і з’їхали від неї. Відвідують її вкрай рідко, так що більшу частину часу Марія проводить на самоті. Лише іноді телефонують, але розмова триває недовго. Весь день вона проводить в городі. Увечері читає книгу або сідає що-небудь пов’язати, щоб хоч як-небудь себе зайняти. Їй дуже сумно і самотньо. У мене є дочка, Олена.
Вона часто відвідує мене. Майже всі вихідні ми проводимо разом. Якось раз до нас в гості зайшла Марія, але різко змінилася в обличчі, зніяковіла і пішла. На наступний день подруга прибігла весела і задоволена. Вчора їй подзвонили її діти і повідомили про швидkий візит. Вона була у нестямі від щастя, і тут же взялася за роботу. Вичистила до блиску двір, прибралася в будинку, наготувала багато їжі. Настав вечір. Але гостей все ще не було. Марія була в замішанні, вона весь час спускалася у двір з надією, що скоро під’їде машина. На вулиці зовсім потемніло, було близько десяти годин. Їй стало боляче і приkро. З важким зітханням вона зайшла назад в будинок, погасила світло і більше не виходила.
Було пізно, але я все ж вирішила зайти до неї, так як сильно хвилювалася за неї. Постукала в двері, і через кілька секунд двері відчинилися. У ній я побачила щасливе обличчя подруги. Але побачивши мене, вона сильно засмутилася, і її обличчя стало знову сумним. Вона подумала, що це були її сини. Ми сіли за стіл, виnили чай з вишневим пирогом і почали розмовляти. Марія стала nлакати. Казала, що вона нікому не потрібна, і ніхто не згадує про неї. Вранці Марія прийшла до мене на сніданок. Вона була бліда, з почервонілими від безсоння очима. Ми сиділи і мовчки пили чай. Раптом я побачила у вікні машину, яка зупинилася біля воріт Марії. Я покликала подругу до вікна, і її обличчя осяялося посмішкою. Вона весело скрикнула і вибігла у двір…
