Я в шлюбі вже три роки, і щодня свекруха виносить мені мозок з приводу і без. Сиджу я на роботі, терміново потрібно було зробити звіт, і тут дзвінок від свекрухи: -Ти Не забувай, що мій син не їсть свинину! -Що? Яка свинина, до чого тут взагалі свинина? -У Вас у магазині свинина по акції, якби я тобі не зателефонувала, ти б її куnила. Краще йди після роботи і куnи курку в синій упаковці, вона без Г МО, хоч і трохи дорожча за звичайну курку. Але за здоров’ям сина треба стежити. -А можна я спочатку свою роботу закінчу, а потім ви про курку і свинину будете мені тут розповідати?
-Будеш у магазині – подзвони, я тобі ще скажу, яку сметану куnити. І так кожного дня. Свекруха може навіть уночі зателефонувати та почати розповідати, що сталося у її подруг чи сусідок. Чоловік терпляче вислуховує, він завжди на боці своєї мами. У моєї сестри трапилося нещастя, вона потрапила в аварію і з великою кількістю переломів опинилася в ліkарні. Має доньку, п’ятирічну Алісу. Я вирішила, що краще в цей час, поки сестра одужує, дівчинка поживе в мене. Чоловік підтримав, почав грати з Алісою після роботи, водити її на прогулянку, щоб відвернути дитину від проблеми з мамою.
Але тут виникла свекруха, якій не подобалося, що її синок тепер рідко приїжджає до неї. Вона стала нав’язувати моєму чоловікові думку, що Алісу потрібно прилаштувати до інтернату, що чужій дитині не місце у нашій квартирі. Коли я таке почула, то назавжди вже заблокувала номер свекрухи; я більше не підтримую з нею жодних контактів. А якщо вона дзвонить чоловікові, то чоловік намагається якомога тихіше говорити зі своєю мамою, щоб мене не дратувати. Зараз життя без вічних порад свекрухи стало набаrато спокійнішим.
