Ми з чоловіком завжди мріяли про дачу. Просто хотіли маленький будиночок за містом. Далеко від галасливого міста, де тільки і робимо, що працюємо. Благо, що з житлом у нас проблем не було. За кілька років спільного життя ми змогли зібрати потрібну су му і куnили маленьку дачу. Там поставили наші старі меблі, зробили легкий ремонт. Ділянка теж була зручною. Невеликиою, звичайно, але все ж. З чоловіком вирішили, що там будемо садити в основному яблуні.
Коли наші батьки вперше опинилися на дачі, їм дуже сподобалося. На прохання відпочивати там кожні вихідні ми дали свою згоду. Але, напевно, даремно. Коли ми відзначали поkупку, наші з чоловіком мами вирішили за нас, які грядки там будуть, і які овочі у нас будуть в городі. Але все це не було в наших планах. Це просто місце для відпочинку, а не типова дача з городом, овочами і т. д. У нас в планах було мати будиночок, де ми з чоловіком можемо відпочити, а діти – грати в своє задоволення.
Та ще й з друзями робити шашлики на вихідних. Зараз ми з чоловіком вирішуємо, як сказати батькам, що це не їх дача, і свої правила не потрібно нам диктувати. Наша мета при поkупці була іншою. Вони повинні зрозуміти це. Як ви вважаєте, чи праві ми? Або все-таки буде грубо сказати все, як є?
