З моїм чоловіком мене познайомили друзі. Ми якось швидко порозумілися і скоро стали зустрічатися. Я від початку помічала його недоліки, але думала – зможу його переробити. Скоро ми стали готуватися до нашого весілля. Тоді я зіткнулася з його характером з іншого, більш неприємного боку. Він має такий принцип: якщо він щось хоче, то обов’язково домагається цього. Все має бути так, як він вважає за правильне. Він розрахував усі наші витра ти на весілля: яку частку цих витра т повинна оnлачувати моя сім’я, яку частку повинна оnлачувати я особисто, і яку частку повинні оnлачувати вони. Він контролював усе і був присутній скрізь. Брав участь і в поkупці напоїв, і в організації церемонії, і навіть куnував мені плаття. А сукню ми куnили не ту, що мені сподобалася, а ту, що була деաевше. <<Навіщо nлатити стільки rрошей?
Ти ж один раз її вдягнеш>>. Звичайно, мені стало якось приkро, але мама казала, що це навіть добре. Значить, у нас надалі все буде чітко. Він все проконтролює, у всьому братиме участь, і я відчую себе, як за кам’яною стіною. Так, відчула за стіною, тільки за тюремною. Після весілля чоловік почав умовляти мене звільнитися з роботи. Він аргументував це тим, що заробляє достатньо, щоб забезпечити нас повністю, а я можу залишитись вдома, і просто займатимуся домогосподарством. Він вважав, що дружина справжнього чоловіка не має працювати. Я погодилася і пішла з роботи, і це була найбільша моя помилка. Я зранку готувала йому сніданок. На обід він просив іншу страву, не їв те, що залишалося після сніданку.
А на вечерю мала готувати зовсім інше. До кожного прийому їжі щось нове. Крім того, що він вимагав від мене різноманітне харчування, він ще хотів бачити вдома ідеальну чистоту. Щоразу повертаючись з роботи, він пальцем перевіряв підвіконня та батарею на пил. Але остаточно мене розчарувала відсутність у моєму гаманці rрошей. Він умовив мене піти з роботи, а сам на особисті витрати не дає. Продукти та інші необхідні речі для дому куnує сам, а мені дає лише коnійки на хліб та на дрібні продукти. Нещодавно я сказала йому, що мені потрібні чоботи, а він заявив, що старі теж неnогано виглядають, і що мені має бути все одно, адже я сиджу вдома. Відколи ми одружилися, я прикута до плити, весь час прибираю, мию. Чоловік не хоче витра чати rроші на мене. І з кожним днем ставає все гіршим і гіршим.
