У мене є сестра, ми з нею погодки. Я спокійна все життя була, а молодша завжди знаходила пригоди на свою голову. Я за сестру відповідальність ніколи не брала: батьки часом з нею впоратися не могли, я куди полезу? Бабусі пропонували навіть ременя їй дати, але мама завжди підводилася за сестру горою. Мабуть, дарма. Сестра виросла, вступила до університету, а після закінчення його вирішила заміж вийти. Всі були за її щастя, ось, тільки, спосіб вона поrаний обрала. Вирішила обдурити свого нареченого, сказала йому, що ваrітна. У результаті, вискочивши заміж, сестра не змогла відразу заваrітніти.
Ось тут уся правда і вилилася назовні. Чоловік із нею тоді не роз лучився, але сkандали були щодня, і почуття у нього пройшли від брехні. Пізніше сестра все-таки заваrітніла, ми їй говорили, що вона дитиною мужика не втримає. Вона була ніби на якійсь особливій своїй хвилі. Чоловік із ввічливості доглядав її, вона ж вважала, що він так любов до неї виявляє. Коли сестра наро дила, через 6 місяців чоловік все ж таки пішов від неї. Він сказав їй тоді, що шлюб зіпсувала її брехня. Сестра не заспокоїлася; вона думала, що чоловік ще повернеться, адже він сплачував їй житло.
Вона маніпулювала донькою, казала, що вона не даватиме їм бачитися. Пізніше вона поїхала до батьків; ті намагалися вразуміти дочку, марно. Розлучення з чоловіком таки сталося, але тепер сестра вирішила воювати з ним по-великому. Дитині вже чотири роки, із роками мати не заспокоїлася. Тепер вона розхитує психіку доньці, каже, що батько nоганий, він її покинув. Хоча як батько, її колишній чоловік – чудовий. Він справді сплачує великі алі менти, що аж гріх сkаржитися. Сестра моя з котушок злетіла. Вони вже давно розійшлися, а вона в це не може повірити. Страждає дитина. Сестра моя – безробітна; гадаю, якщо вона продовжить цю війну, то не бачити їй дочки. Колишній чоловік її швидко позбавить батьківських прав.
