Коли Ганна виходила заміж, не уявляла, що на неї чекає. Брат чоловіка – паразит, у прямому значенні цього слова. Але все по порядку. Із майбутнім чоловіком вона познайомилася на корпоративі. Працювали в одній компанії, але не знали одне одного. Це було кохання з першого погляду. Ганна була красунею, і він одразу заkохався у неї. Але Ганна була міцним горішком. Хоча він подобався їй, та вона не показувала. Він дарував їй квіти, проводжав додому і нарешті досяг свого. Зробив їй пропозицію та отримав згоду. Стали зустрічатися і за шість місяців зіграли весілля. Були щасливі. Але, як кажуть, все хороше колись закінчується. Приїхав старший брат, сорокарічний недолугий невдаха.
Він не був одружений; на його думку, дружина і діти – це тягар і лише дурні одружуються. Він усе своє свідоме життя не працював, жив за рахунок інших. Незабаром Ганна зрозуміла, наскільки все погано. Чоловік серед ночі забирав п’яного брата. То його затримала міліція, то він у витверезнику. Ганна сподівалася, що він незабаром поїде, але він нікуди не збирався. – Залишуся у вас на пару тижнів, потім поїду, у мене повно справ, не заважатиму вам. Через два дні Ганна застала вдома незнайомих чоловіків, а чоловік був у відрядженні.
Брат чоловіка привів своїх друзів, сидять, n’ють. Ганна покликала його на кухню та попросила вивести друзів. Але той нахабно відповів, що це дім його брата, а братова дружина не має права командувати; і ще зажадав нагодувати гостей, адже вони гостинні люди. Ганна поговорила із чоловіком. Але нічого не змінилося. Чоловік заплющував очі на поведінку брата, на його вади. І Анна сказала йому: “Прийде день, і ти зрозумієш, що треба триматися від нього подалі”. Чому чоловік різко відповів: “Він мій брат”. І одного разу сталося те, що мало статися. З будинку зникли всі коштовності та велика су ма. Брат не з’явився. Ганна сказала чоловікові: “Невже після такої підлості ти вибачиш його?” “Звичайно, він мій брат”, – відповів чоловік. Ганна сподівається, що цей паразит більше не повернеться.
