Вона вийшла заміж вісім років тому. У неї прекрасний чоловік. Він хороший, дуже турботливий. Вона дуже любить його. Ось тільки зі свекрухою не пощастило. Шкідлива жінка. З чоловіком у них хороші відносини. Живуть нормально. Але свекруха налаштовує сина проти дружини. Каже, що ця безnлідна. Але це не так. Невістка заваrітніла через два місяці після весілля. Вони в цей період жили разом, у свекрухи. Так вийшло, що коли вона дізналася про ваrітність, чоловік був у відрядженні. Вона nлакала від радості.
Подзвонила йому, з радістю повідомила новину, але чоловік відреагував якось холодно. Потім сказав, що не вірить їй. Їй стало не по собі. Проте на третьому місяці ваrітності жінка втратила дитину. У період короткої ваrітності вона лежала на збереженні в стаціонарі. Коли сталося це нещастя, чоловік знову був відсутній в місті. Їй було важко, вона nлакала, не хотіла втратити дитину. З лікарні повернулася додому одна. Всі наступні роки жінка не могла заваrітніти. Вона здавала ана лізи, пройшла всі обстеження, але лікарі не знайшли причину.
Вона вірила, молилася – і сталося диво: вона заваrітніла. Цього разу чоловік не був у відрядженні, був поруч. Ваrітність протікала нормально. Але стати матір’ю їй знову не судилося. І знову з лікарні вона вийшла одна. Втрата другого малюка стала ще більшим ударом. Вона втратила надію стати мамою. Але ж як вона хотіла, мріяла про дитину, представляла свого малюка. Але на жаль. А свекруха продовжувала налаштовувати сина проти невістки: “роз лучайся, навіщо тобі така дружина, знайди собі іншу”. Свекруха часто розмовляла з сином наодинці і шепотіла: “вона тобі не пара, вона безплідна. На світі багато жінок, ти хороший, ти перспективний, а сім’ї без дітей не буває”. І одного разу він, все ж, сказав дружині, що вони повинні роз лучитися.
