7 років тому мій син Жора одружився з жінкою з благополучної родини, батьки якої жили і працювали в Італії. Здавалося б, молодята були налаштовані на успіх: квартира та машина, надані її батьками, явно свідчили про це. Але наступні роки показали, що у них ніяк не виходить завести дітей. Через кілька років на них навалився тиск та витрати на лікування, яке не давало жодного успіху.
У результаті я висловила Жорі занепокоєння щодо фінансової напруги і запропонувала йому переглянути їхню ситуацію, тим більше, що батьки його дружини перестали працювати і більше не підтримували їх матеріально. Через 6 років шлюбу Жора оголосив, що його дружина нарешті завагітніла – але при цьому від нього завагітніла і його колега по роботі. Це дуже ускладнило ситуацію і призвело до драматичної конфронтації на роботі. Колега вимагала, щоб він негайно пішов з сім’ї та вигнав свою дружину з дому.
У міру наростання напруженості з’ясувалося, що саме Жора неправильно розпоряджався їхніми фінансами, зокрема грошима, які дружина принесла до цього шлюбу. Зрештою, придушений ситуацією мій син втік з країни. Тепер мені залишається розбиратися з наслідками: невістка народила хлопчика і обмежила мій доступ до нього, звинувативши мене в зайвому втручанні в їхній шлюб, а друга жінка відмовилася від дитини, залишивши мене боротися за опікунство. Незважаючи на фінансові труднощі, я маю намір утримувати другого онука і сподіваюся, що невістка допоможе мені матеріально, адже дитина, по суті, має зв’язок з її чоловіком…
