Валя прийшла до тями вночі. Вона лежала одна посеред стерильної білизни та тиші. Тільки чути було, як пікають приєднані до неї прилади. Вони боролися за неї, забезпечували їй життя, поки Валя бовталася між двома світами.
Вона у реанімації. Скільки вона тут лежить, Валя не уявляла. Свідомість ще плуталася. Але вже один той факт, що вона повернулася з небуття, повернулася сюди до життя, до своєї родини, не міг не тішити.
Язык тела: что скрывает женщина, скрестив ноги?
Brainberries
8 жутких морских существ, от которых кровь стынет в жилах
Brainberries
Что готовит нам 2025 год? Сколько еще терпеть? Смотри!
Brainberries
Тіло поки що погано її слухалося. Але Валя спробувала поворухнути кінцівками, і в неї вийшло! Ура, вона не паралізована! Ще одна гарна новина.
Вона погано пам’ятала, що сталося. Начебто аварія. Їхала на своєму авто, як завжди, вранці до офісу. Так, це згадала. А що далі? Що? Але пам’ять, шкодуючи свідомість, не зміцнілу після коми, поки приховувала страшну картину. «Добре, згадаю ще, куди мені тепер поспішати», – подумала жінка.
Валя задрімала, забулася на кілька хвилин. Прокинувшись, подумала про чоловіка.
Цікаво, а Арсен приходить до мене чи ні? І взагалі, як він поставився до моєї коми? Адже це дуже страшно, коли твоя близька, кохана людина перебуває в такому стані. Коли кожен день може стати чи останнім, чи подарувати зцілення. Мабуть, страждає, бідний мій.
Він же постійно твердив, як любить, як йому добре поряд… Тяжко йому зараз… Та й бізнес, який подарував дядько Валі їхній родині, йому тепер тепер непросто вести. Раніше вони удвох справлялися. Тепер все робить він сам. Але нічого, скоро вона видужає, і вони з новими силами продовжать розпочату справу.
Валя знову забулася. І раптом посеред цього забуття та легкості мозок пронизала страшна картина. Вона згадала! Так, звичайно! Вона влетіла у вантажівку на своєму позашляховику. І в нього на той момент зовсім не працювали гальма. Начебто їх ніколи й не існувало у цьому автомобілі. Новому, купленому буквально за два місяці до аварії!
Як таке могло статися? Адже це просто неможливо? Жінка почала хвилюватися. Прилади тривожно запікали.
Потрібно заспокоїтись і все тверезо обміркувати. Швидше за все, хтось це підлаштував. Невже конкуренти дісталися до неї? Але ж ніхто не загрожував, ніхто не пропонував їй продати свій бізнес. Не було нічого такого! Значить, і конкурентів у них особливих не було. Принаймні таких, які захотіли б її вбити.
Гаразд, розбиратимемося у всьому. Арсен, напевно, допоможе їй зрозуміти, що сталося того фатального дня. Адже він, як чоловік, теж зацікавлений у тому, щоб знайти її ворогів.
Настав ранок. Прийшла медсестра, провела звичні маніпуляції з хворою, яка вже кілька місяців була у комі.
«Дивний у неї чоловік. Молодий, красивий. Багатий. Це багатство так і пре з нього. Видно ж, як він цим хизується. Пихатий тип. Все чекає – не дочекається, коли вона відійде в інший світ. Навіть не приховує, як його обтяжує вся ця ситуація. І ходить нечасто. Тільки для того, щоб дізнатися, чи немає якихось змін», – думала про себе медсестра.
Чомусь Валі не хотілося зараз показувати медсестрі, що вона прийшла до тями. Мовчки спостерігала за нею крізь примружені вії.
Валя відчувала, що була ще дуже слабка. Тому періодично провалювалася у сон-забуття.
І ось під час чергового її такого провалу до палати прийшов Арсен. Поговоривши з лікарем дружини і не отримавши жодних новин, він вирішив зайти до неї і особисто переконатися, що все без змін.
Так, Валентина лежала непритомна, як і раніше. Арсен довго вдивлявся в її схудле обличчя, що змінилося. І тут у нього задзвонив телефон.
Чоловік відійшов до вікна, почав розмовляти. Від цих звуків Валя прийшла до тями. Не розплющуючи очей, вона почула голос чоловіка.
«Арсен! Він тут прийшов! Як я зараз його порадую», – подумала жінка.
Валя розплющила очі, але чоловіка не побачила. Зрозуміла, що той із кимось розмовляє по телефону біля вікна. Вона вирішила відкласти приємний сюрприз до того моменту, поки чоловік не звільниться.
Але, слухаючи те, про що говорив її коханий, Валентина зрозуміла, що її жорстоко зрадили. І хотіли вбити. Так, саме так! І хто? Найближча людина, якій вона довіряла усією душею.
– Послухай, ну скільки можна одне й те саме тобі твердити? – розмовляв з кимось Арсен. – Немає поки що змін! Чекаємо. Сподіватимемося, що не сьогодні – завтра все закінчиться. Так, одружуся. Одружуся, як і обіцяв. Ну що ти, лапуля? Одне й те саме… Трохи почекай. Ну, ми й так уже разом живемо, що ти нервуєш. Все буде. Потрібно лише зачекати. Хто ж винен, що наш план спрацював не так, як ми розраховували. Скоро все скінчиться. І все буде наше, і бізнес, і будинок, і багато чого ще…
Завершивши розмову, Арсен, не затримуючись, вийшов з палати.
Валя розплющила очі і застигла від жаху.
«Що тепер робити? Як діяти? Адже якщо він один раз спробував її вбити, це може повторитися будь-якої миті?».
Валя була шокована, думки плуталися, не даючи їй зосередитися. Але в тому, що треба було діяти рішуче та швидко, вона не сумнівалася жодної секунди.
Так, по-перше, не показувати тут нікому, що вона прийшла до тями. Лікар повідомить чоловіка, і тоді все пропало. Потрібно дочекатися ночі, знайти десь телефон і зателефонувати дядькові. Він її врятує. Допоможе своїй улюбленій племінниці.
Її дядько був дуже багатою людиною. Бізнес свій розпочав ще у дев’яностих. Потім все було дуже вдало. Переживши кілька криз, його справа знову відроджувалася, і тільки зростала і міцніла. Спадкоємців у Петра Петровича не було, дружина померла. І ось він вирішив більшу частину свого бізнесу подарувати Валентині. Вона тільки заміж вийшла за Арсена. «Ось разом з чоловіком і продовжіть мою справу», – сказав тоді їм дядько.
Ледь дочекавшись ночі, Валентина, як злодійка, пробиралася коридором. Дзвонити з поста було ризиковано, її могли почути. Потрібно спробувати зайти в ординаторську.
Їй сьогодні щастило. Валя почула в коридорі тиху розмову. Це черговий лікар фліртував з молоденькою нічною медсестрою.
«Чудово! Отже, в ординаторській зараз пусто. Залишилося тільки туди дістатися!».
Жінці довелося чекати якийсь час, щоб і лікар, і медсестра одночасно відвернулися від того відрізку коридору, яким вона пройшла до кабінету.
Валю мучила дика слабкість. Кілька разів вона думала, що впаде. Але жадоба помсти надавала їй сил.
В ординаторській горіла настільна лампа. Валя сіла до столу, набрала заповітний номер. Дядько був прихильником старого телефонного зв’язку. І разом з усіма новими гаджетами дуже активно користувався старим стаціонарним телефоном. А його номер Валя знала змалку. Головне, щоб дядько взяв слухавку.
– Алло, хто це посеред ночі? – Почула Валя рідний голос.
– Дядечка Петю! Як добре, що додзвонилася. Це Валя, – майже прошепотіла вона. – Я прийшла до тями. Але я в біді і мені терміново потрібна твоя допомога.
– Все зрозумів! – не став ставити зайвих питань навчений гірким життєвим досвідом дядько. – Буду біля лікарні за 20 хвилин. Вийти зможеш сама?
– Постараюся, – відповіла Валя.
Вона побачила легку куртку, що висіла на вішалці, одягла її і стала пробиратися до сходів.
Того ранку Арсен був у гарному настрої. Він запланував сьогодні полетіти на море днів на десять зі своєю коханкою. Щось його дуже втомили справи в офісі, і це підвішений стан його дружини. І коли вже? Скільки ще чекати, – з досадою думав він.
Висвітився виклик від лікаря. У душі Арсена засяяла надія – а раптом!
Але те, що сказав йому лікар, шокувало чоловіка.
– Як пропала? Ви що кажете, вона ж учора ще в комі була! Як таке взагалі можливе?
Арсен запанікував. Куди могла пропасти його напівжива дружина, яка була майже однією ногою в могилі!
А тут пролунав ще один дзвінок. Подивившись на екран, Арсен похолов.
– Ну, привіт, колишній зятю. Як ти там ще живий? Чи не здох? Ну, я тобі це швиденько забезпечу. Сумніваєшся? Я сподіваюся, ти усвідомлюєш, що порожні розмови та здивовані обличчя тут недоречні. І ти, і я все знаємо та розуміємо.
– Так ось. Я розмовляю з тобою востаннє. Виглянь у вікно. Побачив? Так, це мої хлопці. Вони вже тобі приготували сюрприз. Авто. Без гальм. І з великим задоволенням тебе туди зараз посадять. Щоб ти прокотився.
– Але ти маєш ще один варіант. Зараз вони відвезуть тебе до слідчого, де ти, гнида, докладно розкажеш, як намагався вбити мою племінницю і заволодіти її майном. Вибирай. Але недовго.
– І так, на шляху мені більше не трапляйся. Хоча я, швидше за все, стільки не проживу. Термін тобі світить чималий.
Арсенія та його коханку посадили. Вона, виявляється, дуже активно допомагала йому у скоєнні злочину. Валя одужала та успішно веде свій бізнес. Заміж поки що більше не збирається.