«Подвійна доля: історія про те, як любов і випробування переплели два життя в єдине ціле».

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

— Ромо, Ромочко, у нас близнюки! — плакала Таня в трубку, — Вони такі маленькі народилися, по 2, 5 кілограми всього, але здоровенькі, все нормально!

— На УЗД казали, що близнюки… — пробурчав чоловік, — пацани?

Advertisements        

Грудь на миллион: как сейчас выглядят самые желанные певицы 90-х
Brainberries
От ее красоты и фигуры в восторге весь TikTok, и вот почему
Brainberries
Медики шокируют: эти привычные продукты вызывают рак!
Herbeauty
— Так, хлопчики, вони такі гарненькі! — Сльози радості текли з очей молодої мами. Нарешті вона тримала на руках своїх дітей…

Вагітність була для Тані нелегким випробуванням. По-перше, батько її дітей, Роман, спочатку був проти їхнього народження. Таня з Романом разом працювали: дівчина — бухгалтер, а хлопець — водій на невеликому підприємстві. Їх неможна було назвати пристрасними закоханими, але вони були молоді і часто бачилися, от між ними і почалися стосунки. Роман тоді тільки розлучився зі своєю нареченою — весілля з Лідою вже було призначена, але зрада зруйнувала їхнє майбутнє. Він на власні очі побачив, як наречена цілується з другом, і після цього весілля, звісно, скасувалося. Роман шукав можливість відволіктися, а Таня опинилася поруч.

Вона ніколи не користувалася особливою увагою чоловіків: яскраво-руде неслухняне волосся, посипаны ластовинням щоки і схильність до повноти робили її не найпопулярнішою дівчиною. Вона з дитинства намагалася боротися із зайвою вагою, але часом торти та шоколадки брали гору. Роман став її першим серйозним чоловіком, і Таня з головою поринула у ці почуття.

Але якщо для неї ці стосунки означали багато, то для Романа все було інакше. Він не хотів афішувати їх, чекав на Таню за будівлею контори після роботи, уникав людних місць. Однак у невеликому селищі таємниці не бувають довгими. Люди заговорили, і щоб досадити колишній нареченій, Роман почав відверто заявляти, що він закоханий у Таню. Дівчина почула про це, повірила і, звісно, розтанула.

Таня жила у своєї самотньої тітки у маленькій квартирі. Вони особливо не ладнали, але дівчину терпіли, бо вона привозила з дому продукти та готувала. Коли тітка знайшла тест на вагітність з двома смужками, вона негайно вирушила на розвідку — до матері Романа. Дізнавшись про вагітність Тані, Марта Олегівна відчула справжній шок.

— Син, виявляється, у тебе наречена! — зустріла вона Романа словами, сповненими подиву.

— Яка наречена?! — насупився він. — Так, зустрічаюся з дівчиною, але нічого серйозного!

— А нічого, що вона вагітна? — голос матері був суворий.

Так Роман дізнався, що незабаром стане батьком. Він не був готовий, але виходу не залишалося: весілля відбулося. Точніше, просто розпис та скромна вечеря в будинку його батьків.

Таня була щасливою, не помічаючи ні холодності чоловіка, ні косих поглядів його сестри. Вона вірила, що він покохає її, адже тепер у них родина.

Але Роман не приховував своєї байдужості. Він не виявляв ніжності, не цікавився самопочуттям дружини і не чекав народження дітей. Він почав затримуватись на роботі. Таня намагалася не помічати цього, але одного разу все змінилося.

У магазині до неї підійшла ефектна білявка.

— Тепер я розумію Ромку, — глузливо сказала Ліда, окинувши Таню оцінюючим поглядом. — Зрозуміло, чому він не поспішає додому.

— У сенсі? — Таня напружилася.

— Він там не хоче бути. Не любить тебе. Ти ж розумієш?

Ці слова різали по серцю. Таня хотіла відповісти, але відчула різкий біль у животі. Її терміново відвезли до лікарні.

За кілька днів вона народила.

— Ром, приїдь, подивися на синів, — тихо попросила Таня.

— Подивимося… — промимрив він і повісив слухавку.

Після виписки Таня повернулася до будинку його батьків. Кирило та Юхим були неспокійними, не давали спати, вимагали постійної уваги. Свекруха допомагала, але чоловік… Чоловік тримався подалі.

А потім Таня випадково почула розмову Романа з матір’ю.

— Мені начхати на них, — байдуже сказав він. — Таня сама хотіла дітей, ось тепер і живе з ними.

Вона зібрала речі та вирішила поїхати.

— Залишайся, — раптом сказав Роман. — Я піду.

Він пішов до Ліди. Але незабаром зрозумів, що зробив помилку.

Життя з Лідою не було таким, як він очікував. Вона не готувала, не дбала про нього, витрачала його гроші та вимагала більшого. А він дедалі частіше згадував Таню.

Вперше за довгий час він прийшов до батьківського дому, щоби побачити дітей. Коли він побачив Тетяну, яка змінилася, стала гарнішою, усміхненою, всередині щось здригнулося.

— Ти змінилася, — тихо сказав він.

— Дякую, — відповіла Таня, дивлячись йому прямо в очі.

Роман почав проводити з дітьми більше часу. Тепер щотижня він приходив додому і довго затримувався. Ліда нервувала, але йому було вже байдуже.

— Може, час розлучитися? — запропонувала одного разу Таня.

— Давай не поспішатимемо… — несподівано відповів він.

Того вечора він не повернувся до Ліди.

А невдовзі вона поїхала на тиждень, а він зібрав речі і повернувся додому.

— Я знала, що ти повернешся, — прошепотіла Таня, притискаючись до нього.

— Я більше нікуди не піду, — відповів він.

Ліда, сидячи в кафе біля моря, посміхнулася, дивлячись на каблучку з діамантом.

— Так, Саша, я вийду за тебе заміж, — сказала вона.

Кохання? Не завжди воно гарантує щастя. Іноді простіше без нього…

А Таня тим часом усміхалася, тримаючи чоловіка за руку.

Вона знала: кохання все-таки перемогло.

Advertisements