Після весілля син з дружиною стали жити в орендованій квартирі. Він знає, що квартира бабусі дістанеться йому. Тепер він чомусь став квапити події: хоче переїхати в квартиру бабусі, мовляв, у нього дружина ваrітна, і він не хоче, щоб дитина наро дилася в орендованій квартирі. Ми з чоловіком живемо в двокімнатній квартирі. Ми багато працювали, щоб купити це житло. Батьки мені залишили розвалений будинок в селі. Я продала його за копійки. Моя свекруха жила в однушці. Раніше вона прожила в двокімнатній квартирі в центрі міста. Потім продала і купила дві однушки. Ми з нею ладнаємо, у нас прекрасні відносини.
Моєму синові вже 25 років, він одружився півроку тому. Його обраниця мені відразу не сподобалася, але я нічого не сказала. На весілля ми з чоловіком подарували їм кругленьку суму, думали, що вони будуть брати іnотеку з початковим внеском, але вони купили собі машину. Невістка не працює, іноді підробляє. Мій син ніколи не піднімав питання спадщини, він прекрасно знав, що бабусина квартира дістанеться йому. Два тижні тому він повідомив про швидке поповнення і затіяв розмову про квартиру: «бабуся ж мені квартиру залишить? Забирайте її до себе, а ми там почнемо обживатися».
Ми з чоловіком здивувалися: не очікували такого. Мій чоловік пояснив йому, що він перейшов всі межі, бабуся живе своїм життям, вона ніколи не планувала переїжджати до нас. До того ж, нам теж не хотілося жити з нею під одним дахом. У неї характер не цукор, крім того, втрьох в двушці буде затісно. Але мого сина нічого не цікавило. Він думав тільки про себе і про свою дружину. Він обра зився на нас, звинуватив нас в егоїзмі. Але чоловік вважає, що він правильно вчинив. Каже, що син дорослий і повинен розраховувати тільки на себе. Природно, ми будемо допомагати, він наш син, але виставляти літню жінку зі своєї квартири не збираємося.