Таня, молода дівчина, опустила на підлогу останню важку коробку, зітхнула і оглянула свою нову квартиру. Дві просторі кімнати, багато сонячного світла і затишна атмосфера. Вона ще не мала меблів, але раділа, що нарешті зможе жити одна, у своєму власному житлі, подалі від ненависної орендованої квартири. Їй залишалося лише розмістити меблі, придбати деякі дрібниці – і ось її мрія здійснилася.
Таня росла у малозабезпеченій родині, без батька, який покинув її матір ще в дитинстві. Мама Валентина Дмитрівна приділяла дівчинці мало уваги, зосереджуючи свою любов на старшому синові Михайлі. Таня була самостійною, прагнула до кращого майбутнього і завжди мріяла покинути рідний дім після закінчення школи.
Після випуску Таня вступила на бюджет до училища, де навчалася на бухгалтера, і працювала під час навчання, щоб забезпечити себе. Мама не допомагала їй у студентські роки, і Таня майже не спала, постійно підробляючи і вивчаючи підручники. Однак її праця окупилася – через кілька років після випуску вона змогла зібрати на перший внесок за іпотеку.
Коли вона отримала ключі від власної квартири, Таня відчула справжню свободу. Життя було складним, але тепер вона була на порозі нових можливостей. Через тиждень після переїзду Таня вирушила в гості до матері. Валентина Дмитрівна, завжди прихильна до Михайла, почала говорити про його дружину Олену та їхню майбутню дитину, що трохи затьмарило настрій Тані. Але дівчина не вдавалася в деталі й зберігала доброзичливий тон.
Через рік після народження племінника Таня завершила ремонт і вирішила запросити рідних на новосілля. Гості оглянули квартиру, але косі погляди брата і його дружини говорили більше, ніж слова. Їхнє невдоволення тим, що Таня досягла такого успіху самостійно, було очевидним.
Одного дня Валентина Дмитрівна несподівано заговорила про те, що Тані варто віддати свою квартиру братові й його сім’ї, оскільки там більше місця. Таня проігнорувала цю пропозицію, але незабаром ситуація загострилася. Повернувшись додому з роботи, вона застала в квартирі вантажників, які заносили речі Михайла і Олени.
Таня більше не могла миритися з таким зрадницьким вчинком. Вона зателефонувала до дільничого, який приїхав і виселив «гостей», підтвердивши право Тані на квартиру. Сварки та звинувачення матері не могли змінити її рішення. Таня остаточно розірвала зв’язок із родиною, розуміючи, що більше не може їм довіряти після всього, що сталося.
