Галина і Павло були звичайною парою, жили вони в скромному будиночку, харчувалися nогано. Була в них лише одна дочка. В селі в якийсь момент зовсім не було роботи. Тоді Галю приятелька запросила поїхати з собою на заробітки. Гроші в сім’ї були дуже потрібні, тому жінка погодилася. Так вона і опинилася в Іспанії. Платили там пристойно, більшу частину коштів вона присилала чоловікові. Павло вів господарство, дбав про дочку і дуже дбайливо ставився до грошей, які надсилала дружина, велику частину коштів він збирав, щоб здійснити їх загальну мрію і побудувати будинок.
За дружиною він дуже су мував, бо щиро любив, але через обставини, які склалися, Галя рідко приїжджала, зазвичай два рази на рік. Павло будинок побудував своїми руками, накопичені гроші пішли тільки на будівельні матеріали. Скоро вони з дочкою перебралися в просторі, зручні апартаменти. Згодом прийшов час дочці виходити заміж. Вона ще зі школи зустрічалася з Олексієм. Весілля планували пишне, тому Павло став відкладати гроші.
За рік накопичилася велика сума. Перед святом приїхала Галя, на третій день після приїзду, вона зникла разом з грошима. Павло усіх обдзвонив і намагався знайти дружину, але безуспішно. Вона сама вийшла на зв’язок через три дні. Попросила вибачення, зізналася, що вона взяла гроші, так само розповіла, що поїхала до свого молодого kоханця в Іспанію і приїжджати не збирається. Весілля скасовувати не стали, але замість пишного торжества скромно розписалися в РАГС-і. Дочка після цього виnадку на матір дуже ображена.
