Мама нас із братом виховувала одна. Вона вийшла заміж за чоловіка старшого за себе на 20 років, їй самій на той момент вже було 30. Вони побралися, народилися ми з братом, а потім не ста ло батька. З того часу мама все сама тягла. Я після школи пішла працювати. Брат пішов до ар мії, а коли повернувся, захотів одружитися і привів невістку до нас додому. Я тоді вважала, що з мамою має залишитися дочка, а син має йти до дружини. Тому я обра зилася на своїх родичів. Тоді якраз у селі пішла мода їхати на заробітки до Італії, от я, недовго думаючи, вирушила на чужину. 18 років я не приїжджала додому, не телефонувала ні мамі, ні братові, вирішила, що якщо їм добре без мене, то хай собі живуть.
Якщо зустрічала когось у Римі з нашого села, то завжди розпитувала про них. Так від людей я дізнавалася, що з ними все гаразд. А одного разу я зустріла свою сусідку із села, вона лише кілька днів як приїхала, і шукала роботу, бо хотіла заробити для дочки на квартиру. Вона розповіла мені, що моя мама захво ріла, практично не ходить. Брат із дружиною від неї поїхали, мама зараз одна, а їй дуже потрібна допомога. Не знаю чому, але те, що я почула, мене дуже збентежило. Я всю ніч не спала, а на світанку вирішила, що поїду додому. Скажу відверто, мені було страшно. Я багато років переконувала себе, що родичі мені не потрібні і що я і без них чудово впораюся. А тут я раптом зрозуміла, наскільки мама рідна і дорога для мене людина. На той момент я вже зібрала чималу суму.
Роботу свою залишила я сусідці, а сама поїхала додому. Мама мене не чекала, словами не передати, якою була наша перша зустріч після довгої розлуки, ми обидві проnлакали майже весь вечір, вибачалися один у одного. Відразу наступного дня я почала шукати для мами добрих ліkарів, помістила її в стаціонар. За кілька місяців мамі стало набагато краще. Колись я думала, що за зароблені гроші куплю собі квартиру, але коли приїхала додому, передумала. Я вирішила вкласти гроші в мамину хату, поміняла опалення, провела в будинок воду, почала добудову ще двох кімнат та кухні. Нехай моя мама поживе на старості у добрих умовах. Я тільки тепер зрозуміла, яке це щастя мати маму.
