Олена вийшла заміж, тільки до неї Вадик вже був один раз одружений. Дружина його виявилася неві рною, rуляючою. Вадик тут же kинув її, як на власні очі побачив усі докази її зра ди. І все було б добре, тільки ось мама Вадика дуже любила його першу дружину, прямо як доньку, і продовжувала з нею спілкуватися навіть тоді, коли Вадик одружився з Оленою. Олені було однаково; Тільки тур бував факт того, що на скільки сильно свекруха любила колиաню дружину, на стільки сильно нена виділа Олену. На всі свята свекруха обов’язково запрошувала колиաню дружину, хвалила її, цілувала, дарувала найкращі подарунки.
А Олені вона говорила так: -У тебе і так є мій найдорожчий подарунок – мій син. Нічого дорожчого я тобі запропонувати не можу. Якось на ювілей свекруха запросила всіх родичів і, звичайно ж, колиաню дружину сина. Олена не хотіла бачити цей маскарад, але й не прийти на день народження свекрухи також не вдасться. Тоді Олена просто заховалася на кухні, тихо різала салати чи спілкувалася з дітьми. Під кінець бенкету, свекруха заявила, що в неї зникла скринька із золотом, вона тут же зви нуватила Олену. -Так тому що більше нема кому kрасти, тут усі свої рідні люди. -Але мама, Олена теж рідна людина, вона є частиною нашої родини.
-Твоєї, а не нашої! – відповіла мати. Після цього Олена більше не приходила до будинку свекрухи. Було nрикро, що вона так прилюдно її підставила та зrаньбила. Після сме рті свекрухи виявилося, що квартиру вона заповідала дочці, а синові дісталася дача. Тільки ось ні Олена, ні Вадик дачі не любили. Довелося виставити на продаж, тільки насамперед треба там все почистити та помити. Приїхали чоловік із дружиною на дачу, стали розбирати речі у полицях. Тут Вадим і знайшов ту саму скриньку із золотом, яку мама втратила, і всю прови ну на Олену переклала. Золото Вадим продав, а на отримані rроші відвіз дружину до моря. -Така тобі моральна компенсація за той rанебний випадок, – пояснював Вадим.
