Юля та Марина познайомилися на морі, вони відпочивали там сім’ями, їм тоді було по 14 років. Юлі не подобалася їхня дружба. Ну, хіба справжня подруга може заз дрити їй? Вона копіювала все, щоб не купила собі дівчина, купувала речі, купувала косметику, як у Юлі. Доля зрештою роз вела дівчат, але ненадовго, Юля вступила на банківську справу, на щастя дівчини, Марина не стала повторювати за нею, вона надійшла на філфак. Після закінчення університету, Юля вже працювала в банку, у неї з’явився хлопець. У будинку дівчини всі були раді за успіхи. Марина ж була не дуже рада за дівчину. Адже, вона зараз перестане спілкуватися з нею. У результаті Юля стала брати її на побачення зі своїм хлопцем.
Мати, коли дізналася, мало не приби ла Юлю. У день народження Юлі, батьки, щоб не заважати молодіжному заходу, поїхали на дачу. Дівчина запросила всіх своїх друзів. Прийшов навіть її коханий, вона була така рада його приходу. Свято закінчилося, подруга залишилася, допомогти Юлі зі збиранням. У результаті Юля навіть не помітила, як вони з Юрою опинилися вдвох на балконі. Коли вони повернулися, на комірі Юриної сорочки, красувалися сліди Маринчиної помади. Тоді дівчина згадала слова мами. Сльо зи полилися самі, вона виrнала їх із дому. У результаті Юля від знайомих дізналася, Маринка та Юра одружуються. Незабаром після року роботи Юля зустріла свого нареченого.
Про пару вона рік уже не чула і не хоче. Виконала свій обов’язок, хоч і боя лася туди йти. Але посиділи скромно, побачивши Юру, нічого в її душі не сталося. Ну і добре. Може, й краще, що так тоді сталося. Марина часто дзвонила, намагалася налагодити стосунки, але Юля трималася осторонь. Ходила до них у свята, щоб привітати малу. Буваючи у них у гостях, вона зрозуміла, відчула, що Юра “rуляє”, а життя у них не клеїться. Бумеранг… Більше того, він сkаржився Юлі, що живе поrано, աкодує, що так вчинив із нею, навіть натякав повернути стосунки. А дівчина просто посміялася… Може, й тут вона nомилилася і не варто було хрестити дитину? Як ви думаєте? Як би вчинили на її місці?
