Нещодавно мені довелося провести кілька днів у свекрухи, поки в нашій квартирі йшов ремонт, і повірте мені, це було не так жахливо, як я собі уявляла. Ми з чоловіком Олегом довгий час жили в старій kвартирі, яка потребувала ремонту, і в нас нарешті з’явилися кошти, щоб зробити весь ремонт одразу. На час ремонту нам довелося покинути нашу квартиру, і моя свекруха, Софія Михайлівна, люб’язно дозволила нам залишитися з нею.
Знаходячись там, я виявила, що мені подобається сільський спосіб життя, і я провела деякий час з яскравим сусідським собакою і навіть доnомагала своїй свекрусі дбати про її худобу. Однак невдовзі я дізналася, що свекруха незадоволена моїм хропінням, через яке, за її словами, сам Олег не спав ночами. Свекруха запропонувала переселити мене в іншу кімнату , але Олег став заперечувати таке рішення.
Тим не менш, моя свекруха nродовжувала коментувати моє хропіння і навіть запропонувала домашній засіб, щоб зупинити його. Після кількох безсонних ночей я попросила чоловіка повернутись додому, а свекруха здивувалася, коли ми рано зібралися їхати. Вона вибачилася за свої коментарі, але ми були сповнені рішучості повернутися до нашого власного будинку, де ми могли б спати спокійно, не замислюючись про свої недоліки. Зрештою я зрозуміла, що як би не було добре на іншому місці, немає місця краще за свій будинок. Я також зрозуміла, що коментарі моєї свекрухи про моє хропіння насправді мали бути адресовані її синові, але це неважливо.