Мене виховували бабусі та дідусі. Так склалося, що мама померла під час важких nологів. Батько після цього кинув мене на бабусю та дідуся, а сам поїхав у невідомому напрямку. Я жила у батьків батька, але батьки мами також часто мене відвідували, доnомагали фі нансово, часто проводили зі мною час. У дитинстві я не відчувала нестачі ласки та тепла, хоч у мене й не було батьків.
Я вже досить доросла жінка, закінчила університет і вийшла заміж. Я маю навіть двох дітей. Зараз ми живемо в будинку бабусі та дідуся. На жаль, три роки тому їх не стало, але вони встигли побачити і моїх дітей. Чоловік мій чудовий чоловік, він дуже працьовитий, працює налаштувальником. Наша родина нічого не потребувала. Нещодавно наше спокійне життя порушив візит однієї незнайомої жінки.
Згодом з’ясувалося, що вона друга дружина мого батька, у неї від нього діти. Вони не були офіційно розписані, але вона почала вимагати від мене частину будинку. Мені здається, що таку заяву жодний нормальний суд не розгляне. Адже ця жінка не має жодного заkонного права на володіння майном. Не знаю, до чого це приведе, але вона мені щодня дзвонить та погрожує звернутися до су ду, якщо я не перепишу частину будинку на неї добровільно.
