Моя подруга Юля зовсім не любить саму себе. Вона повністю віддала себе в жертву заради дитини. Для неї важливіше за все, щоб її донька не відчувала, що у них бідна сім’я. Юля роз лучилася зі своїм чоловіком майже 5 років тому. Тоді доньці було 3 роки. Сама Юля працює бухгалтером, вона ще винаймає квартиру, свого житла немає. Більше того, kолишній чоловік практично не nлатить алі менти, або дає якісь жалюгідні коnійки. Але Юля сама росла в бід ній сім’ї, вона пам’ятає, як це було принизливо, приходити до школи в рваних туфлях і в штанах із латками.
Всі з неї сміялися, такого дитинства Юля не хоче для своєї доньки. Тому всі накопичені гроші, все, що залишається із зарnлати, вона витрачає на дитину. У дівчинки є все, про що тільки може мріяти дитина її віку. Цікаві іграшки, новий телефон, крутий одяг. Юля записала доньку на недешевий спорт, щоб дівчинка мала хобі. До першого вересня вона одягла доньку з голочки. Новий сарафанчик, хоча торішній ще якраз, різні святкові блузочки, спортивний костюм фірмовий, це ще не кажучи про нове взуття.
У дівчинки шафа ломиться від того, що їй купує мама. А сама Юля ходить у старенькому одязі вже котрий рік. Весь Юлін одяг може помістити на одній полиці. Пари спідниць для офісу, штани, джинси, водолазки та пара кофтинок. Ось і весь набір. Косметику Юля собі не купує, заощаджує. Навіть фрукти та ягоди не їсть. Для доньки може не у сезон за дорого купити черешню, малину. Сама не їсть, щоб доньці більше дісталося, а дівчинку дурить, що просто не любить солодке. Юля себе повністю загнобила, все заради добра своєї дитини.
