Здивована та засмучена, Світлана подивилася на чоловіка. – Що тобі не подобається, Світлано? Сьогодні все має бути саме так. Ми не знаємо, що буде завтра! – Ігор захищався від її гострих поглядів. – Але, Ігоре, я думала, що це буде наше сімейне гніздечко. Навіщо все псувати? – відповіла Світлана. Подружжя було разом вже три роки. Світлана тривалий час умовляла Ігоря взяти іпотеку та стати власником житла, але він усе чинив опір. І ось, як за помахом чарівної палички, він погодився всього за пару місяців до цього. Світлана була у захваті. Вона ретельно вибирала їхній майбутній дім, уявляючи, як у ньому народжуватимуться їхні майбутні дітки.
Несподівано Ігор зізнався, що придбав його для своєї матері, зруйнувавши дружині плани. Світлана більше засмутилася не тому, що вона хотіла саме цю квартиру, а тому, що вона зрозуміла, що він не планує провести з нею все життя. Їхні стосунки завжди були гармонійними, зрідка виникали незначні сварки. Але цей випадок все змінив, адже Ігор запропонував купити квартиру, але оформити її на його матір. Інші варіанти він навіть чути не хотів. Небагато подумавши, Світлана винесла свій вердикт: – Може ти і правий. Краще не купувати. Я не знаю, як ми вирішуватимемо питання з житлом, але не так вже й точно! Ігор був збентежений. Він не очікував, що дружина не погодиться на запропонований йому братом варіант. Оформлення квартири з ім’ям матері здалося йому розумним.
Глибока порожнеча заповнила Світлану, але зрештою, не бачачи іншої перспективи найближчим часом, вона погодилася із пропозицією Ігоря. Молоді люди купили квартиру на ім’я Олени Федорівни, і через два роки після покупки Ігор тяжко захворів. Світлана згадала їхню минулу розмову, сподіваючись, що Ігор зможе переоформити квартиру на себе та поправити здоров’я, продавши її, а сама вона вирішила жити з матір’ю на цей час. Ігор задумався над словами Світлани, але його здоров’я почало покращуватись, і до продажу справа навіть не дійшла, проте їхні стосунки з дружиною вже врятувати було неможливо. Щойно Ігор став на ноги, Світлана пішла від нього. Якось він зіткнувся зі Світланою у парку. Вона виглядала посвіжілою, задоволеною. Ігор відчув жаль. Коли він запропонував їй возз’єднатися, колишня твердо відповіла: – Ні, я не повернуся! Я вже давно зробила власний вибір.
