Був час, коли я вирішила розлучитися з чоловіком, залишивши його самого виховувати нашого сина. Це було непросто, але я ні про що не шкодую. Я вирішила піти. Моя мати благала мене не йти на розлучення і терпіти, як усі інші. Але я була непохитна у своїй рішучості. І до цього дня я вважаю, що це було одне з найкращих рішень у моєму житті. Я досягла того моменту, коли зрозуміла, що ми з чоловіком рухаємось у різних напрямках, і нам краще розлучитися, поки ми ще молоді.
Моєю головною претензією була відсутність у нього амбіцій та небажання працювати, рости та розвиватися. Ми прожили у шлюбі п’ять років, і я втомилася нести на собі основну частину наших обов’язків. Після розлучення я знайшла кілька робіт, щоб звести кінці з кінцями, а про сина в основному дбала моя мати. Коли йому виповнилося 12 років, ми переїхали з дому моїх батьків у власну квартиру, але мати продовжувала брати активну участь у його вихованні. Самостійне життя виявило суттєву прогалину у вихованні мого сина. Йому не вистачало дисципліни, не було інтересу до навчання, і мама завжди вставала на захист.
Вадим, мій син, виявився безцільним, як і його батько. Я була на межі своїх сил, але мама продовжувала опікуватись його, вважаючи, що він повинен чекати відповідного моменту, щоб показати весь свій потенціал. Я ж вважала, що якщо він не збирається вчитися, то має хоча б працювати. Нещодавно мій 22-річний син, який не вчиться і не працює, здивував мене своїми планами одружитися та привести свою вагітну дівчину до нас. Я ретельно все обдумала і відмовилася оплачувати їхнє проживання. Моє рішення образило його, і він поскаржився своїй бабусі. Вона відчитала мене, сказавши, що я найжахливіша мати, коли так поступаю з сином, не підтримуючи його в такий відповідальний момент. У результаті син відвіз свою наречену до квартири моєї матері, і тепер вони живуть усі разом, причаївши на мене образу. Я продовжуватиму допомагати своїй матері, але не синові. Я твердо переконана, що він повинен навчитися відповідальності, і боюсь, що він стане таким самим, як його батько.
