Іван спокійно пройшов повз свій будинок і одразу ж подався до свого хрещеного батька Михайла, бо був упевнений, що там на нього чекають більше, ніж у рідних стінах. Вони з Марією прожили у шлюбі 25 років, їхній єдиний син виріс, одружився та поїхав. З того часу Іван і Марія жили одні у своїй хаті, і їм уже не було про що поговорити.
Михайло був зовсім іншою людиною: він завжди знаходив цікаві теми для розмови та підливав напої, щоб було приємніше розмовляти. Іван вибрав Марію, бо вона була найкрасивішою дівчиною у селі. Михайло теж був зацікавлений у ній, але коли він усвідомив, що Марія обрала Івана, то відступив. Потім Михайло знайшов Галину, яка не була такою гарною, як Марія, але зате виявилася працьовитою та люблячою. Галина стала гарною дружиною та дбайливою матір’ю їхніх дітей. З роками її краса розцвіла, і Михайло був вдячний їй за те, що вона є. Життя Івана було не таке прекрасне . Марія вважала, що вона дуже гарна для роботи, тому відмовлялася доглядати сад, тримати корову і шукати роботу.
Іван був змушений самотужки забезпечувати сім’ю і їхав на місяці на заробітки. Коли він повертався, Марія постійно скаржилася, що привіз мало грошей. Втомившись від постійних суперечок про гроші, Іван знайшов розраду в Михайловому домі. Якось у неділю Іван попросив Марію приготувати пельмені, але вона порадила йому зварити макарони. У результаті Іван з’їв вареники у будинку Михайла, де Галина приготувала два види – з картоплею та з сиром. Втомившись від шлюбу, Іван сказав Марії, щоб вона готувалася до розлучення, тому що його більше не манила краса, і він хоче знайти справжню супутницю життя.
