Якось Віра зателефонувала Зіні Петрівні, своїй свекрусі, яка дивилася у цей момент свій улюблений серіал. Зіна висловила досаду, що Віра її перервала, і попросила передзвонити пізніше. Однак Віра наполягала на негайній розмові, оскільки йшлося про щось важливе. Знехотя Зіна призупинила перегляд і почала слухати. Віра поскаржилася на свого чоловіка, сина Зіни, заявивши, що він егоїст і тому вона нещасна. Зіна заперечила, що її син – хороша людина, яка не створює проблем і не зраджує її, і що вона виростила двох синів.
Вона не хотіла слухати скарги Віри . Але та продовжувала розповідати, як чоловік казав, що вона не надихає його та не створює умов для творчості. Зіна погодилася із сином, заявивши, що Віра сама винна в тому, що не надихала чоловіка. Вона також зазначила, що її син міг би легко знайти собі іншу дружину, оскільки він був ще відносно молодий, мав докторський ступінь, був талановитим поетом та композитором. Віра нагадала, як чоловік звітував її за те, що вона забула принести йому каву, а Зіна відмахнулася від її претензій, сказавши, що інші чоловіки кинули б її за таку поведінку. Віра звинуватила Зіну в тому, що вона виховала сина егоїстом і не виправила його перед тим, як одружити його. Зіна визнала свої недоліки, але стверджувала, що Віра винна більше, оскільки і вона мала можливість змінити свого чоловіка, але вона й цього не зробила.
Наприкінці Віра розповіла, що вигнала чоловіка з дому і вже зібрала його речі, маючи намір повернути його Зіні. Мама прийняла сина, але попередила Віру, що та пошкодує про своє рішення, коли її син знайде собі іншу. Зіна лише попросила Віру передати її слова кохання онукам Мирону та Івану і сказати, щоб вони добре вчилися. Але Віра заперечила, що Зіна незабаром особисто їх побачить, оскільки вона вирішила відправити чоловіка та дітей разом. Зіна запротестовала, але Віра розсудила, що коли Зіна колись нав’язала їй свого сина, то буде справедливо, якщо вона відплатить їй своїми дітьми. Вони домовилися, що, якщо до осені Зіна виправить їхню поведінку, то Віра забере їх до себе, інакше вони залишаться у Зіни назавжди.
