Я одружився з Ольгою, коли їй було 38, а мені 42. Хоча я й раніше знав, що це її другий шлюб, але ніколи всерйоз не питав про нього, бо довіряв їй. Я вірив, що головне – це наші нинішні стосунkи і що ми щасливі разом. Я навчився довіряти людям і не дозволяти ревнощів брати наді мною гору… Однак у моєї матері була зовсім інша думка з цього приводу. Раніше вона дуже ревнувала мого батька до всіх жінок, з якими він спілкувався, можливо тому, що була фі нансово залежна від нього. Коли вона відвідала мене, висловила свої підозри, що Ольга зустрічається з кимось іншим.
Поведінка моєї матері поставила Ольгу в незручне становище, а в результаті вона дізналася, що моя дружина регулярно відвідувала цвинтар – як мінімум, раз на місяць. Я знав, що Ольга відвідувала моrилу свого kолишнього чоловіка. Вона залишалася з ним до останнього дня, поки він не помер. Я не сказав про це своєї матері, бо знав, що це викличе лише більше nроблем. Коли моя мати дізналася правду, їй стало со ромно за свою поведінку – і вона вибачилася перед моєю дружиною.
Вона турбувалася тільки про те, що я ревнуватиму до цього явища, але я запевнив її, що повністю довіряю Ользі. Я запропонував, щоб ми могли якось разом сходити на цвинтар, але моя мати відмовилася. Після цього випадку моя мама почала краще ставитися до Ольги, і я був радий, що питання було вирішено. Я розумів, що поведінка моєї матері походила з її власних страхів і невпевненості в собі, а для мене було важливо, щоб Ольгу не звинуватили в тому, що вона не робила…
