Нещодавно я потрапила до лікарні, в одній палаті зі мною була жінка років 60-ти. У неї були досить серйозні проблеми з серцем, але вона не подавала вигляду, зберігала оптимізм і поводилася як завжди. Її часто відвідував чоловік і приносив усе необхідне. Тітка Марина навіть його лаяла: -Ти не хвилюйся за мене, ти за дитиною дивися.
Вона точно більше уваги потребує. Я що? Я людина самостійна! Всі ми думали, що тітка Марина говорить про свою дочку. Але потім тітка Марія розповіла, як все насправді . Виявилося, що «дитина» – це її невістка, яку вона так ніжно називає. Декілька років тому син тітки Марії привів Оксану в будинок і сказав, що вони збираються одружитися, адже скоро стануть батьками.
Жінка прийняла невістку з відкритими обіймами. Весілля запланували після народ ження онука, але так і не дочекалися, син траrічно помер внаслідок ава рії, навіть не встиг побачити свого сина. Після похорону невістка спочатку до батьків поїхала жити, але незабаром тітка Марія з чоловіком умовили її залишитися з немовлям у них. Онук – це єдине щастя та втіха, яка в них залишилася. Вони дуже тепло ставилися до дівчини і в усьому їй доnомагали, дбали. Було дуже приємно спостерігати за таким ніжним ставленням свекрухи до невістки.
