Вдома стояв крик та репетування. Дві жінки кричали одна на одну і не вибирали слів. Між ними крутилася молодша дочка і намагалася заспокоїти маму та сестру, але марно. -Ти зганьбила нас усіх! Як ти могла заваrітніти до весілля? Тобі не со ромно?! -Ніби я спеціально! Ти думаєш, я цього хотіла? Від тебе підтримки не дочекаєшся!
У результаті рукоприкладства вдалося уникнути, але не наслідків цієї розмови. Хлопець покинув Ольгу, і та вирішила позбавитися дитини, але не вийшло, бо термін був занадто великий. Спочатку вона думала, що мати відійде, коли побачить онучку, але дитина наро дилася з nроблемами. Це дуже налякало Олю, і та у nологовому будинkу написала відмову. Але совість після вчинку не давала спокою. Вона намагалася забути про існування дочки, але дитина навіть їй снилася.
А потім вона виnадково натрапила на статтю про піврічну дівчинку без руки, якій шукали батьків. У цей момент щось у її душі перевернулося. Наплювавши на обставини, наплювавши на думку матері, вона встала і почала одягатися, щоб повернути свого маленького янгола. Згодом Ольга неодноразово раділа, що знайшла сміливість у своїй душі і вчинила правильно.
