Бабуся Ніна шукала собі співмешканку у квартиру. Гроші зайві не завадять, а кімната просто так пустує. Її сусідка повністю підтримувала, бо одній жити важко, а якщо поряд людина є, то веселішає. До сусідки часто приїжджав її онук. Хлопець добрий, серйозний. Бабуся Ніна часто з ним сиділа у дитинстві, можна сказати, теж виховала. Андрій навчався у технікумі, мріяв про велику кар’єру. Він часто був у бабусі, бо вдома втомлювався від вічних сварок батьків та гучної музики сестри. А у бабусі все було таке рідне та спокійне.
Бабуся Ніна казала сусідці, що треба Андрію хорошу дівчину знайти: -Він хлопець дорослий, а якщо зараз не зайнятися весіллям, то потім взагалі відмовиться. Я таких знаю, що повністю в роботу йдуть, а далі й сім’я вже не потрібна. -Була у Андрійки дівчина хороша, тільки ось nосварилися вони. І ось нарешті бабуся Ніна знайшла собі співмешканку. Вона була студенткою, звали її Танею. Дівчина з дуже хорошої родини професорів. Але вирішила, що хоче спробувати самостійно жити. Батьки професори не давали Тані кроку спокійно ступити, тому вона вирішила, що варто переїхати. Тоді й вирішила баба Ніна із сусідкою познайомити Таню з Андрієм.
Вони були б такою гарною парою, все ж таки вона серйозні, люблять навчання. Вони не будуть час на вітер упускати, тим більше інтереси у них схожі. Вирішила баба Ніна запросити в гості сусідку з її онуком, сама пиріжки напекла. І ось у двері зателефонували, Таня пішла відчиняти. І тут на порозі стоїть Андрій. Бабуся Ніна тільки хотіла їх представити один одному, як раптом Андрій міцно обійняв Таню, а та почала nлакати. Бабусі нічого не розуміли, але потім усі сіли за стіл, і молодята почали розповідати. Виявилося, що Таня і є та сама дівчина, з якою Андрій зустрічався. Просто її батьки були проти весілля, бо Андрій не з родини професорів. Але тепер вони разом та батьки ніяк не завадять.
