Прожила з чоловіком 16 років. Наші відносини за весь цей час стали натягнутими. Мій чоловік постійно бігав до своєї kоханки, а я весь свій вільний час проводила з подругами. Звучить, звичайно, дивно, що я так спокійно про це говорю, але мені було все одно. Той факт, що у нього є kоханка, мені не заважав. Я не боюся залишитися з дітьми одна. Але я вважаю, що він повинен теж працювати і виховувати своїх дітей. Одного разу мій чоловік прийшов і заявив, що йому потрібна пауза і він збирається взяти відпустку на два тижні, щоб подумати. Я спокійним тоном сказала, що не проти, і щоб він передав своїй коханці привіт.
Коли він це почув, від несподіванки втратив дар мови. Він не знав, що мені сказати. Запитав, чи давно я про це знаю. Я сказала, що досить давно, і я пропоную подати на розлу чення. А потім додала, що із задоволенням дітей залишу у нього, а сама буду платити щомісяця аліменти. Мій чоловік, природно, все це не прийняв всерйоз і поїхав у відпустку. Але він сильно помилявся, тому що я вирішила твердо.
Він був далеко, а я вже подала на розлу чення і вирішила, що дітей залишу з ним, нехай понянчится. А я хочу жити вільним життям. Буду забирати дітей до себе на вихідні, разом прогуляємося, я для них все куплю, ще й буду платити аліменти. Я давно як раз мріяла про таке вільне життя. Подивимося, чи залишиться його коханка з ним і з трьома дітьми. Я впевнена, що ні. Вона з ним, тому що він її нічим не обтяжує, доглядає, дарує подарунки, возить на курорти. Такі жінки не захочуть залишати таке життя і ділити побут з чоловіком.
