Василь в цьому році відзначав свій ювілей, все ж 50 років виповнилося. Набридло йому сидіти в своєму шикарному будинку, захотілося відсвяткувати на дачі. Покликати рідних друзів, посидіти як в старі добрі часи. А то останні роки доводилося святкувати дні народження закордоном, на курортах. Закупив Василь повні пакети продуктів, брав все найдорожче і хороше. І навіть на цінник не дивився, міг собі багато чого дозволити. Все ж у Василя тепер величезний приватний будинок, квартира, шикарна машина, ідеальна робота. Все у Василя є, крім сім’ї.
Тому сестра підняла келих з тостом про сім’ю, щоб вона незабаром з’явилася у брата. Василь як почув такі побажання, то відразу став сумний. Він допив з чарки і вийшов на балкон. До нього підійшов його вірний колега, який працює з ним з самого початку кар’єрного шляху. -Ну що ти так засмутився? Я ось згадую нашу молодість… ти ж таким позитивним і активним хлопцем був, всі дівчата в тебе були закохані. -Ну що ти тепер історії столітньої давності згадуєш -Так я це до того, що Анжела ж від тебе вагітна була, може все ж поїдеш до неї, хоч дитину свою побачиш.
Василь не міг заснути всю ніч. Він став згадувати свою молодість. Анжела була його першим коханням, коли прона заваrітніла, то Васі в цей момент запропонували перспективну роботу в місті, він кинув дівчину і поїхав за своєю кар’єрою. Вранці Василь поїхав у своє рідне село, знайшов будинок Анжели і з надією в грудях постукав. Двері йому відкрила заспана неохайна дівчина, яка повідомила, що Анжела живе закордоном і дівчина з нею не спілкується. -А ким вам доводиться Анжела? -Мати моя… а що? -Тоді мені потрібно вам повідомити, що ви моя донька, я б хотів… -Ой ні, не треба нічого. 20 років без тебе якось жила і зараз виживу. І дівчина закрила двері.
