Ми з хлопцем познайомилися майже 2 роки тому на заході. Поспілкувалися і з’ясували, що у нас дуже багато схожих інтересів. Ми швидко зблизилися з ним і стали багато часу проводити один з одним. Мій хлопець з дуже забезпеченої сім’ї. У нього хороша робота і машина. На відміну від нього, у мене немає хорошої освіти, квартири і власної машини. Мені завжди було ніяково перед ним. На початку наших від носин я розповіла хлопцеві, що я відчуваю дискомфорт через те, що одягнена бідніше нього і не настільки забезпечена. Хлопець став запевняти, що для нього це не має значення і він любить мене такою. Але після цієї розмови він став часто відправляти гроші на спа-процедури і салони краси.
Безумовно, мені було дуже приємно. Ніхто ніколи так про мене не дбав. Це змусило мене його полюбити ще більше. А подруги почали заздрити мені. Нещодавно мій хлопець запропонував з’їхатися. Він довго мене вмовляв. Я ж проти цивільних шлюбів. Тому ми вирішили пожити разом півроку, а потім одружитися. Ми з моїм хлопцем вирішили влаштувати невелике свято вдома і відсвяткувати початок нашого сімейного життя. Так як з його батьками я не була знайома, то запросили його сім’ю до нас на вечерю. Його батьки і бабуся тепло прийняли мене. Під час вечері ми оголосили, що плануємо жити разом, а потім одружитися.
Всі зраділи за нас, крім його матері. Вона ж тільки холодно подивилася на мене і коротко привітала. Пізніше, того ж вечора, коли я прибирала стіл, я випадково почула розмову мого хлопця і його матері. Вона суворо твердила, що одружитися на мені — це дурна затія. Що якщо у дівчина не забезпечена фі нансово, то вона його негідна. Мій хлопець їй щось відповів, Але я вже не розчула. Після цього я була настільки засмучена, що вибачилася і пішла в спальню. Поки що хлопець поводиться як зазвичай, але мені не дає спокою ця розмова. Я і до цього відчувала себе не вправно, а тепер тим більше.