Сестра вийшла заміж, коли їй було 19 років. Вона любить говорити, що заміж вона вийшла за коханням, але насправді по зальоту. У неї велика та nроблемна сім’я. Чоловік забезпечує всю сім’ю. Він далекобійник, 15 днів у рейсі та 15 днів відпочиває, у свої вихідні він підробляє таксистом. Старша донька сестри після випускного принесла в подолі немовля. Вона залетіла від однокласника. Батьки хлопчика швидко помітилися зіграли весілля, а потім молодята переїхали жити в квартиру до сестри. Я одружилася у віці 25 років, з чоловіком ми познайомилися на роботі. Дітей у нас не було, хоча мені було 30 років, але до материнства я була не готова.
Іноді сестра приводила свою онучку до нас у гості, а кілька разів залишала її під моїм наглядом. Я сестрі намагалася доnомогти чим могла. Часто позичала гроші, яких вона не повертала. Батьки поkинули нас, коли мені було 24, а сестрі 20. Вона із чоловіком жила у квартирі батьків. Я вирішила не ділити квартиру на частки і відмовилася від своєї частини на користь сестри. Мама мала рідного брата. Дядько з дружиною за нами доглядали і були нашими найближчими людьми.
Ми часто їздили до них у заміський будинок. У них була квартира у місті та двоповерховий котедж. Нам із чоловіком завжди подобалася їхня дачна ділянка. Ми мріяли про таку ж. Ми з сестрою вирішили, що маємо відремонтувати їхній котедж. Але сестра постійно не мала rрошей. Тому ми з чоловіком стали вкладатися удвох. Найняли робітників, kупили не вистачаючі елементи інтер’єру. Провели газ і збудували в будинку туалет із ванною. Дядько з дружиною були нам вдячні. Але лихо постукало в їхні двері. Дядько сильно захворів, тітка його доглядала.
Ми з чоловіком доnомагали, чим могли. Через кілька місяців дядько пішов у інший світ, а через два місяці за ним пішла і його дружина. Після похорону постало питання про спадщину. Сестра хотіла собі і будинок, і квартиру. Вона розмахувала перед моїм носом заповітом тітки. Я не могла повірити, ми завжди вважали, що все ділитимемо чесно. Я не могла повірити, що дядько міг дозволити таке. Я переживала, але йти до юриста хотілося менше.
Мені було шkода rрошей, які ми витратили на ремонт котеджу. Сестра палець об палець не вдарила і все дістанеться їй, така думка не давала мені жити спокійно. Юрист дядька, побачивши папір, розірвав листок, яким замальовувала сестра. Виявляється, дядько з тіткою оформили на моє ім’я дарчу на котедж. А сестра підробила папір. Вона хотіла, щоб дочка переїхала в квартиру дядька, але чудово знала, що він її залишить мені. Я не безсердечна, тож сестрі допомогла. Я переписала на неї квартиру. Але відчуваю, що вона досі неза доволена.
