Оля повернулася додому вся у сльо зах. -Мамо, що ти йому наговорила? Губа Юлії Петрівни сіпнулася і здавалося, що вона знову зараз усміхнеться своєю фірмовою усмішкою, але жінка стрималася. -Правду. -Яку правду, мамо? Ти йому сказала, що я гуляю з різними хлопцями, а це неправда! Навіщо ти лізеш у моє життя, га? -Олю, він просто тобі не пара. Якби він любив тебе по-справжньому, він би не повірив. Від злості в Олі почервоніло обличчя. – Будь-хто повірив би, якби таке про свою дочку сказала рідна мама!
Мамо, перестань! Твій поганий досвід зовсім не означає, що всі чоловіки nогані! Юлія Петрівна поблажливо посміхнулася. – Ти занадто молода ще, трохи розумієш у житті, тому так кажеш. Вважай, що я зробила тобі ласку, адже уберегла від свідомо безнадійних стосунkів. Повір мені, потім було б складніше роз лучатися. Оля не мала слів, щоб висловити все те, що вона відчуває. Вона просто грюкнула дверима і пішла. Холодне повітря на вулиці трохи підбадьорило її.
П’ять років тому батько покинув маму і перебрався жити до іншої жінки, з того часу вона вбила собі в голову, що весь чоловічий рід – це суцільні падлюки і мерзотники, взагалі не варто навіть намагатися будувати стосунkи. Олі вже 25 і вона хоче заміж, але мати псує все, що тільки починає зарод жуватися. Того дня Оля ухвалила остаточне рішення, вона почала збирати свої речі, щоб жити окремо. Мати дивилася на неї незадоволено, але вважала, що незабаром вона повернеться. Оля переїхала жити на орендовану квартиру, через рік вийшла заміж і з матір’ю не спілкувалася після цього.
