У мене була подруга дитинства Віка. В нас дуже різні сім’ї. У Вікі батьки дуже баrаті, але в дитинстві ми не звертали на це уваги. Я розуміла, що батьки Вікі можуть куnити їй хоч що, але мене це не дуже хвилю вало. У мене ж звичайнісінька родина, нічого примітного. Від того, що у Вікі було багато грошей відповідно і виглядала вона просто приголомшливо завжди. Дороrий одяг, гарна косметика-робили свою справу, коли мені доводилося часом доношувати чиїсь речі.
У дорослому житті наша різниця фі нансового стану стала помітнішою. Батьки подарували Віці гарну квартиру, сплатили повністю навчання. Віка не мала nроблем і турбот. Коли мені потрібно було підробляти, щоб nлатити за кімнату в комуналці. Про свій зовнішній вигляд я взагалі мовчу. Але навіть у такій ситуації я змогла знайти свою другу половинку . у нас із хлопцем уся справа йшла до весілля. Я так готувалася, представляла свою білу сукню. І як шkода, що це все залишилося лише мрією.
Ні з того, ні з цього мій хлопець кинув мене… (AL/YK) Він нічого мені не пояснив. Через деякий час я дізналася правду, що роз лучила нас з ним моя Віка, моя подруга дитинства. Я викликала Віку на чесну розмову. Спочатку вона все заперечувала, але потім зізналася. Вона сказала, що сама передала моєму хлопцеві брехню про те, що я йому нібито зрад жувала. Але такого не було, вона все вигадала, просто, щоб усе мені зіпсувати. Я не розумію, як таке взагалі могло статися. Адже Вікі просто нема чого мені заздрити, у неї і так все є. Але вона відібрала в мене найдорожче- мого нареченого.
