Коли господарі показували мені квартиру, то я була така рада, бо всередині було прибрано, пахло свіжістю в повітрі. Але потім я подумала, що, може, квартирантка спеціально перед приходом господарів постаралася і таку чистоту навела. Коли я переїхала, то зрозуміла, що помилилась. Моя сусідка насправді дуже любить чистоту навіть занадто.
Вона прямо схиблена на прибиранні, це як хобі для неї. Вранці вона прокидається рано, бо перед роботою має встигнути помити підлогу у всій квартирі. Якщо вона готує сніданок, то крім посуду вона миє і духовку, мікрохвильову піч, витяжку, і ще раз підлогу на кухні, щоб мікроскопічні частинки їжі не дратували. Коли вона приходить із роботи додому, то начисто миє все взуття. Ще й мене змушує своє взуття мити, при тому не просто витирати, а саме мити до білизни, щоб молекули бруду з мого взуття не лунали в повітрі.
Перед сном у неї є ще один ритуал – помити підлогу. Так, вона миє їх двічі на день. При тому, що пилозбірників удома у нас немає. Немає ніяких м’яких іграшок чи свійських тварин. А нещодавно сусідка почала пред’являти мені претензії, що я роблю прибирання у своїй кімнаті лише раз на тиждень. Вона стверджує, що зі своєї кімнати я потім по всій квартирі розтягую бруд. Не розумію, про який бруд взагалі може йтися, якщо вдома у нас чисто на стільки, що не в кожній операційній може бути так стерильно. Я коплю цей місяць rроші, щоб у наступному скоріше з’їхати від цієї ненормальної жінки, схибленої на засобах для чищення.
