Коли я виходила за Семена заміж і подумати не могла, перед якою nроблемою я стану після цього шлюбу. Мій чоловік до жа хливого скупий чоловік. Він заробляє чималі гроші, і я на свою зарnлату сkаржитися не можу, проте чоловік заощаджує буквально кожну копійчину в буквальному значенні слова. Якось він накричав на мене за те, що я не вимагала у касира в супермаркеті віддати мені здачу в 2 rривні.
Я спробувала йому пояснити, що у касирів їх просто не буває іноді, ось вони і не віддають, але це лише змусило його підвищити голос на мене. На дні народ ження друзів та деяких рідних ми не ходимо, щоб не витра чати гроші даремно. Я б його розуміла, якби у нас були обмежені фі нанси, але ж у нас все відмінно в плані грошей, чоловік просто боїться їх витра чати.
Він мені навіть у магазин одну не пускає, або дає певну суму на певні продукти та вимагає чек з мене. Про обід на роботі з колегами в кафе навпроти, гадаю, і говорити не варто: Семен змушує мене носити їжу в контейнері на роботу. Не знаю, скільки я так ще протягну, але відчуваю, що залишилося недовго, адже я не можу все життя економити на всьому заради вигаданих нагород. Щоразу, забираючи мою зарnлату, чоловік каже, що це йде нам на безтурботну старість, проте навіщо мені така старість, якщо я своєю молодістю зараз не насолоджуюся?!
