З самого дитинства я знав, що природа обдарувала мене красою, про яку багато хто міг би тільки мріяти. Ще коли я ходив до садка, на мене оберталися на вулиці. А іноді й вигукували: -Боже, який гарний хлопчик! Та він просто янгол! У школі я був улюбленцем баrатьох вчителів, дівчата нашого класу теж були в захваті. Буквально всі освідчилися за роки навчання.
Зовнішність дозволяла мені легко досягти всього, що я хочу. Домашку за мене писали дівчата. А мама легко піддавалася моєму зачаруванню. Коли я виріс, я став цим дуже активно користуватися з представницями прекрасної статі. У моєму ліжку побувало дуже багато всяких дівчат. Жодну з них я не любив, мені просто подобалося проводити з ними час, нічого більше. В університет я вступив на факультет дизайну. Там теж одразу став користуватися шаленою популярністю. Тільки одна дівчина на курсі навіть не дивилася в мій бік, це злило.
Інна була звичайнісінькою, не красуня зовсім, але вчиться добре. На неї мої хитрощі не діяли, вона мені спокійно відмовляла. І я вирішив їй помститися – заkохати в себе та кинути. Для всіх стало потрясінням, що я за кимось доглядаю. А Інна навіть не звертала жодної уваги, навіть букети не брала. Якось я підловив її на сходовому майданчику. -Що ти з себе будуєш? Тобі все одно на мої почуття? Вона невесело посміхнулася. -Смирнов, на які почуття? Ти тільки себе любиш. Навіть не сподівайся, що я стану черговою твоєю дівчиною на одну ніч. Вона пішла. Слова її відгукнулися в мені болем. У цей момент я зрозумів, що вперше по-справжньому заkохався.
