В мене є онук Олег, йому вже виповнилося 7 років. Цього року мав піти до школи. Хлопчик він у нас росте розумний, кмітливий та допитливий. Все це заслуга невістки Лариси. Вона як народила, то вирішила, що тепер сидітиме вдома з дитиною, займатиметься її розвитком, і це виявилися не просто словами. Лариса ґрунтовно взялася за сина. Записала його на різні гуртки, до басейну. Вони часто ходять театрами та музеями, не пропускають жодну цікаву виставку в місті.
Олег у свої 6 років умів чудово читати, писати, навіть почав розмовляти англійською. Я була рада, що Лариса виявилася чудовою матір’ю. Але є один нюанс – це волосся мого онука . У Олега воно дуже довге, навіть хвостик позаду доводиться зав’язувати. Я розумію, якби волосся було густим і кучерявим, але ж у Олега воно тоненьке, зав’язується в якийсь незрозумілий хвостик, як у дівчинки. Лариса каже, що їй подобається такий незвичайний стиль сина.
Але мені здається, що дитині з цим волоссям зовсім не зручно. Я вже сама намагалася відвести Олега до перукаря, але він у сльо зах відмовляється стригтися, каже, що мама сильно лаятиметься. На гуртках та у басейні всі вже звикли до зовнішнього вигляду Олега, сприймають його нормально. Але у дворі Олег буває рідко, тому коли ми гуляємо, то я так і чую від усіх матусь: -А що ви свого онука не підстригаєте, зовсім на дівчинку схожий. Я розумію, що це не гарно. Але ніхто не дозволить мені зробити зміни у зовнішністі Олега. Адже скоро до школи, там точно однокласники будуть над ним сміятися, але Лариса так не думає.
