Все своє свідоме життя Вероніка недолюблювала свого вітчима. Я з нею та її сім’єю знайома з дитинства. Віктор Петрович справляв на мене враження досить стриманої та порядної людини. Він не ставив різницю між рідною дочкою та Вірою. Сім’ю він забезпечував добре, Марію Ігорівну любив, поважав і не кривдив. Ми переважно проводили час у нас вдома.
Віра не любила бувати вдома, вітчим її дратував. Вона часто про нього nогано висловлювалася: -Він підкаблучник. Віра спілкувалася з рідним батьком. Він забирав її до себе у вихідні. Коли Віра вийшла заміж і народила сина, вона назвала його на честь свого рідного батька. Намагалася, щоб з нерідним дідом хлопчик не спілкувався.
Але життя їй показало, хто по-справжньому їй рідний. Коли в неї в сім’ї почалися фінансові nроблеми, батько рідний від неї відхрестився, а Віктор Петрович надав підтримку. Вірі навіть соромно стало, що вона так ставилася до нього. Жаль, що тільки через стільки років вона зрозуміла.
