Я живу на півночі, а у свою відпустку їду на південь на поїзді. Для мене це звична справа, тільки в цей раз мені попалися ненормальні сусіди. Я була на нижній nолиці, поки ніхто не прийшов, я швиденько розклала свої речі, сіла за столик читати книжку. Але тут увірвалося сімейство з батьків, бабусі і їх 3-річного сина. Вони відразу стали просити мене перейти на другу полицю, тому що їм з дитиною інакше не зручно. Я перейшла. І тут почалося саме неприємне. Спочатку батько сімейства зняв свої черевики.
Запах стояв такий, що я думала мене вирве прямо на них зверху вниз. Добре, що на другій полиці мені було зручно відкрити вікно, так я змогла дихати чистим повітрям. Потім вони дістали свою їжу, яка смерділа часником упереміш з чимось тухлим. Можливо, їжа була свіжою, але все упереміш створювало огидний запах. Вони поїли, усе прибрали. Я зраділа, але ненадовго. Далі дитина захотіла в туалет. Бабуся витягла горщик і поставила його посередині нашого купе. Дитина сіл, бабуся з матір’ю стали йому говорити «пі-пі-пі».
Тривало це хвилин 10 так, що мені самій у туалет захотілося. У результаті дитина добре так сходила в туалет, навіть до мене на другій nолиці аромат дійшов. Добре хоч мати додумалася викинути і помити горщик. Коли бабця заснула і стала хропіти, то батьки поклали спати свою дитину і приступили до створення другого. Прямо при мені, я не стала це терпіти. Вийшла з купе в коридорчик. Благо, що ненормальна сімейка вийшла на 4 години раніше за мене, так що три години після них я змогла поспати, незважаючи на те, що в купе стояв жа хливий запах після них.
