У школі я був закоханий в дівчину, що сидить зі мною за однією партою. Вона була дуже красивою, від неї завжди приємно пахло, я був без розуму від неї. На випускному я запросив її на танець і зізнався в любові. Вона відповіла, що я їй не більше, ніж просто хороший друг. Моє серце було розбите. Вже потім, навчаючись в університеті, я розумів, що більше Юлі, я нікого не полюблю. З тих пір пройшло багато років. Майже кожен рік ми влаштовували зустрічі kолишніх однокласників. На жаль, Юлі ніколи з нами не було.
Одного разу мені пощастило – вона прийшла на одне таке зібрання. Ми посиділи, мило поговорили, а потім вирішили поїхати в клуб потанцювати. У клубі я зрозумів, що мої почуття до неї не зникли. Я знову зізнався їй, і тут вона відповіла взаємністю. Моєму щастю не було меж. Вже через півроку ми одружилися, але моя радість тривала недовго. Я став помічати, що дружина зустрічає мене завжди втомленою. Моєї зарnлати нам вистачало, тому я порадив не поспішати з роботою. Ось чому її втома здалася мені підозрілою. Ці підозри призвели до того, що я встановив камери в нашому домі. Я довгий час не наважувався підключитися до камер, перебуваючи на роботі.
Боя вся побачити на екрані телефону те, що могло б зіпсувати картину родини в моїй голові… Одного разу я все ж підключився і весь день простежив за дружиною. Виявилося, моя бідна 24/7 крутилася, як білка в колесі, а до мого приходу швидко приймала душ, приводила себе в порядок і чекала. Домашні справи висмоктували з неї всю енергію, от вона і не була в стані стрибати, зустрічаючи мене кожен день. Я вирішив влаштувати нам з дружиною відпочинок і надалі активно доnомагав їй з домашнім клопотам. Я так звинувачую себе за ті дурні думки… kошмар!
